Робота всіх сучасних комп’ютерів побудована на законах класичної фізики, синхронне рух мільярдів електронів або його відсутність визначають значення інформаційного біта, 1 і 0 відповідно. У квантових комп’ютерах, робота яких базується на законах квантової фізики, в якості квантових бітів можуть використовуватися окремі електрони, які можуть перебувати в стані 1, стані 0 і в стані квантової суперпозиції, 1 і 0 одночасно. Саме це третій стан відрізняє принципи роботи квантових обчислювальних систем від традиційних і надає їм їх унікальні функціональні можливості.
Електрон, крім обертання навколо ядра атома, завжди обертається навколо власної осі, напрямок цього обертання називають спіном електрона і саме цей параметр є носієм квантового стану і квантової дані, що зберігаються в електрон-кубіт. Але, вчені виявили, що електронні дірки, місця в кристалічній решітці напівпровідникового матеріалу, де відсутній один з електронів, так само можуть обертатися і володіти своїм власним спіном.
Селенід цинку є матеріалом з упорядкованою кристалічною решіткою. У цей напівпровідниковий матеріал досить легко вводиться домішка телуру, елемента близького за властивостями до селену.Наявність атома телуру замість атома селену у кристалі селеніду цинку призводить до утворення стабільної електронної дірки, які розташовуються в кристалі немов бульбашки в склянці газованої води.
Оточення з кристалічного селеніду цинку захищає електронну дірку від небажаного впливу деяких факторів навколишнього середовища, що дозволяє заснованого у ньому кубіти зберігати квантову інформацію досить тривалий час, потрібний для проведення квантової обробки і зчитування даних.
Група професора Себастьяна Франкер (Sebastien Francoeur) досягла значних успіхів в реалізації технології маніпуляції інформації, записаної в квантових бітів на основі електронних дірок в середовищі кристала селеніду цинку. Вони використовували світло лазера для того, щоб відкалібрувати систему на точне місце розташування електронної дірки і записати в неї необхідну квантову інформацію. Для проведення обчислювальних і логічних операцій над записаною інформацією використовувався промінь світла ще одного лазера з відмінними від першого параметрами. І зчитування результату обробки вироблялося за допомогою світла ще одного лазера, фотони якого порушували електронну дірку і вона починала випромінювати власні фотони.
Іншими словами, вченим вдалося домогтися стійкої передачі квантової інформації від стаціонарних кубітів (електронних дірок) до летять кубіти (фотони світла) і навпаки. Ця нова технологія, в якій використані деякі нові типи взаємодій матерії зі світлом, дозволяє форматувати кубіти швидше, ніж інші подібні методи. Для передачі даних від стаціонарного летящему кубітів і навпаки потрібен час, що не перевищує сотні пікосекунд, мільярдних часток секунди.
І на завершення слід зазначити, що до того моменту, поки на основі кубітів з електронних дірок зможуть бути створені квантові комунікаційні пристрої або обчислювальні системи, вченим належить виконати ще масу роботи. І найскладнішим завданням, над якою вже почала роботу група професора Франкер, є реалізація прямих взаємодій між окремими кубітами, що дозволить такій системі виконувати досить складні алгоритми квантової обробки інформації.
Резонанс - це фізичне явище, яке виникає тоді, коли частота зовнішнього періодичного впливу збігається або…
Резервне копіювання у WhatsApp є однією з найважливіших функцій, яка допомагає зберегти особисті повідомлення, файли,…
Резервне копіювання у Viber дозволяє зберегти всі ваші чати, фото, відео та файли, щоб у…
Акумулятори стали невід’ємною частиною сучасного життя. Вони живлять смартфони, автомобілі, бездротові інструменти, системи зберігання енергії…
Дослід Штерна (часто його згадують як «дослід Штерна–Герлаха») – один із тих експериментів, які буквально…
Фраза «У мене алергія на тебе» зазвичай звучить як жарт або слоган для футболки, проте…