Астрономам вдалося зафіксувати вибух наднової через лічені години після події

Зірки, які тільки готуються до “вибухового” фіналу свого життєвого циклу, досить важко піддаються виявленню та ідентифікації. Проте, вчені-астрономи весь час намагаються знайти такі зірки з метою з’ясування причин, які змушують вибухнути масивну зірку.

І ці зусилля, в сукупності з якоюсь часткою удачі і моторності, дуже рідко приносять плоди. І одним з таких “плодів” став вибух надмасивної зірки, зафіксований 6 жовтня 2013 року телескопом, провідним спостереження в автоматичному режимі.

Цей телескоп-робот знаходиться в складі обсерваторії Паламар в Каліфорнії. І в згаданий вище момент часу його “око” був спрямований на спіральну галактику NGC 7610, що знаходиться на відстані близько 160 мільйонів світлових років про нас. І завдяки щасливому випадку в цей же момент в одному з рукавів цієї галактики стався досить яскравий вибух наднової.

Проводячи аналіз зібраної за ніч інформації, астрономи з ізраїльського Наукового інституту Вайцман (Israel’s Weizmann Institute of Science), очолювані астрофізиком Офером Яроном, виявили на знімках те, чого там не було в попередню ніч. Тут же астрономи подали спільну сигнал “тривоги” і до спостережень за галактикою NGC 7610 приєдналися телескопи обсерваторії Кек на Гаваях, які зробили серію спектроскопических вимірів і високоякісних знімків. Аналіз спектроскопических даних дозволив ученим відокремити “зерна від плевел”, тобто матерію, викинуть зіркою за минулий рік в процесі підготовки до вибуху, і власне матерію, яка була викинута в простір в результаті вибуху.

Вчені досить швидко визначили, що до моменту вибуху зірка скинула з себе матерію, маса якої еквівалентна 100 масам Землі. А спостереження в рентгенівському й ультрафіолетовому діапазонах, проведені за допомогою космічного телескопа Swift, дозволили вченим скласти точну карту розподілу цієї матерії, на якій видно деякі особливості процесів, “вирували” в прилеглих до зірки областях простору.

Спектрографічні дані, отримані за допомогою обсерваторії Кек, показали дуже високу концентрацію іонізованого кисню, плюс наявність заліза, кремнію та інших елементів, напрацьованих в надрах термоядерного реактора зірки. Ці елементи служать основою планетарної туманності, в надрах якої через час почнуть утворюватися згустки, що є зародками планет і більш дрібних космічних тіл.

“Нам вдалося зафіксувати вибух буквально через кілька годин після цієї події, коли навколишній космос ще не встиг охолонути як слід. Ці спостереження принесли нам безліч нової інформації, що стосується особливостей розподілу матерії, викинутої в простір, що вибухнула зіркою” – розповідає Офер Ярон, – “Зібрані дані є дуже цінними для науковців-теоретиків і вчених, що становлять моделі процесів, що протікають на різних етапах циклу існування зірок. і все це дає нам знання точних механізмів і процесів, що відбуваються в момент вибуху наднової, явища яке ще не вивчено до належного ступеня “.

admin