Нові знімки кілець Сатурна зроблені Cassini

Нові знімки кілець Сатурна зроблені Cassini

Представники американського космічного агентства НАСА опублікували деякі з серії найвисокоякісних знімків кілець A і B Сатурна.

Настільки висока роздільна здатність нових знімків є наслідком того, що керівництво місії змусило апарат Cassini в буквальному сенсі “пірнути” в область поряд з хаосом льоду і каміння, з яких складається “прикраса” газової гігантської планети і на яке впливає близькість його супутників.

Космічний апарат-ветеран Cassini, який був запущений в космос в 1997 році, неухильно наближається до завершального моменту його феноменально успішної місії. Поки апарат не обмежений в рухливості через закінчення палива в його баках, він продовжує володіти величезним потенціалом для збору наукових даних. До моменту “Великого Фіналу”, як фахівці НАСА називають момент закінчення місії, який відбудеться 26 квітня цього року, апарат Cassini виконає ще 10 “занурень” в систему кілець Сатурна. І під час найближчої занурення апарат пройде на відстані 11 тисяч кілометрів від центру кільця F.

Єдиний раз, коли апарат Cassini знаходився ближче до Сатурну, ніж чим під час останнього “нирка”, був в 2004 році в момент прибуття апарату в район Сатурна. Однак, висока швидкість руху апарату в той час змусила операторів встановити на камерах малий час витримки для того, щоб знімки не вийшли змазаними. На жаль, це позначилося в негативну сторону на якості отриманих знімків, які вийшли тьмяними і сильно “зашумленими”.

Під час залишилися кількох “нирків” в кільця Сатурна апарат Cassini зробить ще цілий ряд захоплюючих дух знімків планети і її найближчого оточення, які стануть самими високоякісними з усіх наявних подібних знімків.

На останніх знімках вчені змогли визначити сліди гравітаційного впливу супутників газового гіганта. Це вплив простежується по положенню яскравих частин з майже чистого льоду, які в достатку знаходяться в матеріалі кілець. На одному з наведених тут знімків, зроблених 18 грудня 2016 року, видно розсип таких крижаних брил. А розрізнити на даному знімку можна об’єкти і особливості, розміром не менше 500 метрів.

Практично на всіх зображеннях кілець Сатурна можна побачити скупчення частинок матерії, відомих під назвою “хвилі щільності”, які формуються в основному під впливом гравітації супутників Сатурна – Януса і Епіметея. В межах цих щільних і широких утворень численні щільні групи крижаних часток, стикаючись один з одним, утворюють деформації, які неофіційно називаються “соломою” через їх характерного вигляду. Більш тонкі хвилі в матеріалі кілець, які скидаються на великі океанські хвилі, є результатами проходу одного з малих супутників Сатурна – Пана, діаметр якого становить всього 28 кілометрів.

І на завершення слід зазначити, що наведені тут знімки були зроблені за допомогою ширококутної камери Wide Angle Camera апарата Cassini. Під час зйомки апарат проходив на мінімальній відстані 54 тисячі кілометрів від кілець і з такої відстані роздільна здатність знімків становить 330 метрів на один піксель.

Be the first to comment

Leave a Reply