“Красуня і чудовисько” – зовсім скандальна казка

Юна Белль, що має репутацію міської божевільної, любить книги і свого батька-винахідника. Заради його порятунку дівчина залишається в зруйнованому замку Чудовиська як заручницю. Так непросто і навіть сумнівно починається ця історія кохання…

Кіноімперії Disney обходить володіння свої, знімаючи ігрові екранізації власних мультфільмів. На конвеєр ремейков вже потрапили «Книга джунглів», яку багато хто оцінив як відмінний атракціон, «Малефісент», що перетворила злодійку з «Сплячої красуні» в майже позитивного персонажа, і «Попелюшка», знята дбайливо по відношенню до класики.

Нові часи – нові казки. Комусь це, може, і здасться блюзнірством. Але на сотню західних глядачів, які виросли на старих мультфільмах, доведеться тільки пара-трійка вітчизняних. Тому майже будь-який росіянин, якому виповнилося 16 років, може відправитися в кінотеатр і спокійно оцінити «Красуню і Чудовисько» як фільм, а не зухвалий замах на святиню дитинства.

Тим більше що нічого зухвалого в картині немає. Це як і раніше казковий мюзикл. Одну з композицій для нього записала Селін Діон, яка співала в мультфільмі 26 років тому. У саундтреку з’явилося кілька нових пісень, які не вибиваються з музичного стилю.

Оригінальна історія повторюється дослівно, найдрібніші відхилення не впливають на сюжет, а лише трохи «поглиблюють» персонажів. У головних героїв тепер більше спільного: обидва рано втратили матерів, для обох рай – це бібліотека, а ставлення місцевих жителів до дивацтв Белль надає їй наліт соціального изгойства. Результат – любов чудачки і Чудовиська. Чи не гірший варіант для мультиплікаційного роману.

У створенні казкової атмосфери Білл Кондон, режисер двох останніх «Сутінків» і сценарист «Чикаго», іноді досягає успіху. Наприклад, засніжений сад з білими трояндами дихає справжнім чаклунством, в корені якого завжди таїться загадка і небезпека. Але оформлення вітальної пісні «Ви наш гість», виконаної живий начинням, мигоче такою кількістю ефектів, що в очах рябить. Вибравши манірно стилістику рококо, Кондон не просто викрутив декоративність до упору, а й перевищив ліміт. Глядачам потрібно давати перепочити від завитків, інакше краси починають пригнічувати.

Зачаровані предмети озвучують такі серйозні актори, як Йен Маккеллен, Емма Томпсон, Стенлі Туччі і Юен Макгрегор (останньому дісталася найбільш виграшна роль – чарівного підсвічники). Але тут російський глядач постраждає: в дубляжі їх голосів не чути, а жоден чайник, навіть найвидатніший, акторська майстерність не передасть.

Старанна гра Емми Уотсон не викликає нарікань, але її дуже сучасна зовнішність неважливо вписується в казковий простір. Чудовисько вийшло миле, як і в мультфільмі. Кевін Кляйн зображує те, що належить: добродушного батька. Відзначився Люк Еванс, що явно насолоджується роллю самозакоханого Гастона. Лиходієві хочеться особисто дати під зад в фіналі, зіштовхнувши в прірву, а значить, актор впорався.

Темношкірі у французькій глушині XVIII століття вже нікого не здивують в голлівудській постановці 2017 року. А скандал через нібито показаної на екрані одностатевої любові виявився роздутим на порожньому місці – в самому фільмі на неї лише два невагомих натяку. При цьому забавний Лефу чи не найцікавіший персонаж. Так, йому більше подобається танцювати з красенями, ніж з красунями. Але чи можуть його засуджувати люди, які закохуються в чудовиськ або рояль?

Підсумок : невибаглива, але симпатична і ефектна казка, яка принесе задоволення і дітям, і дорослим. А потім можна переглянути мультфільм 1991 року і при бажанні ностальгічно зітхнути.