Телескоп ALMA отримав знімок зірки U Antliae, схожої на око

Дослідники отримали перші детальні знімки старої зірки U Antliae. Також обладнання комплексу телескопів ALMA дозволило астрономам зрозуміти пристрій «кокона», що складається з скинутих зовнішніх шарів і навколишнього світила.

Розташовану в сузір’ї Насос зірку U Antliae відкрили ще в кінці 1980-х. Дослідників зацікавило те, наскільки сильно змінювалася яскравість світила протягом декількох днів. Як виявилося, зірка є надгігантом – однієї з найбільш масивних зірок, що знаходяться в кінці своєї еволюції. Маси таких об’єктів варіюються від 10 до 70 сонячних, а світимість – від 30 тис. до сотень тис. сонячних. На етапі надгіганта вичерпали запас водневого «палива» світила стрімко розширюються, активно викидаючи в космічний простір речовина зовнішніх оболонок. Це ж сталося і у випадку з U Antliae.

Тим часом перед науковим світом досі стоїть безліч питань, пов’язаних з такими зірками. Відповісти на них допомогли знімки, отриманні ALMA (Atacama Large Millimeter Array) – комплексом радіотелескопів, розташованих в чилійській Атакаме і об’єднаних в один астрономічний радіоінтерферометр.

Зазвичай спостереження за надгігантами ускладнені густотою вогняного «савана», навколишнього світила. Однак навколо U Antliae є відносно тонка і прозора мантія скинутих газів. За допомогою апаратури ALMA вчені отримали тривимірну карту “бульбашки”, в якому знаходиться зірка. Виявилося, що U Antliae оточує «кокон» з листкової структурою. Тонкі і щільні шари газу розділені порожніми областями.

Це свідчить на користь теорії, згідно з якою старі зірки відкидають зовнішні шари не безперервно, а епізодично. Один період активності може тривати кілька сотень років. Дослідження показало, що під час одного з таких проміжків часу надгігант може втрачати масу, яка еквівалента 0,3-0,5% сонячних.

Отримані в рамках дослідження результати відіграють надзвичайно важливу роль для розуміння механізму викиду матерії зірками і «засівання» Всесвіту матеріалом, який служить «цеглинками» для нових планет. Присвячені відкриттю висновки розміщеніна сайті Європейської південної обсерваторії.