Фільм “Форма води” Дель Торо звинуватили в плагіаті

Девід Зіндель – син письменника і драматурга Пола Зіндель, володаря Пулітцерівської премії – звернувся до видання The Guardian . Девід звинувачує режисера Гільєрмо Дель Торо в плагіаті, нібито постановник в своєму новому фільмі “Форма води” скопіював сюжет п’єси його батька «Дозволь мені почути твій шепіт» 1969 року.

Дія п’єси розгортається навколо жінки-прибиральниці, яка працює в дослідницькій лабораторії. За сюжетом вона допомагає втекти полоненому дельфіну. Девід Зіндель впевнений, що ця історія лягла в основу «Форми води». Нещодавно картина отримала 13 номінацій на премію «Оскар», серед яких і «кращий оригінальний сценарій».

Ми були просто шоковані, дізнавшись, що велика студія може просто так зняти фільм, який, очевидно, заснований на роботі мого покійного батька. І при цьому ніхто не дізнається цю п’єсу, ніхто не звернеться до нас за правами.

Девід Зіндель

Далі видання наводить список співпадаючих сюжетних елементів:

• Головна героїня – жінка-прибиральниця, яка працює в лабораторії по ночах.
• Вона дізнається, що в лабораторії тримають водне створіння і над ним проводять невідомі досліди.
• Потім жінка намагається встановити зв’язок з істотою: годує його і танцює перед ним зі шваброю
• Лабораторія задіяна в секретній військовій операції.
• Героїня дізнається про плани начальства вбити істоту, щоб провести «вивісекцію».
• Героїня складає план втечі за допомогою кошика для білизни і пізніше домагається успіху.
• При цьому їй допомагає подруга з числа прибиральників.

Зрозуміло, відмінностей теж вистачає. Наприклад, в «Формі води» головна героїня, Еліза, – німа. Вона спілкується з амфібією за допомогою мови жестів. У п’єсі головна героїня, Елен, цілком здатна говорити. В одній з реплік вона захищає дельфіна перед вченими фразою: «Знаєте, деякі люди німі. Вони просто не можуть говорити, ми ж їх не вбиваємо ». Крім того, в картині Дель Торо вистачає і нових персонажів, і окремих сюжетних ліній.

Письменник і драматург Пол Зіндель помер в 2003 році. У 1964 році він написав п’єсу «Вплив гамма-променів на поведінку маргариток», яка здобула успіх у глядачів і критиків – в 1970 і 1971 роках її ставили на Бродвеї, і тоді ж Зіндель за неї отримав Пулітцерівську премію за кращу драму. У 1974 році за його п’єсою поставили однойменний фільм