Рецензія на фільм Січень – березень

У прокат йде спільна українсько-австрійська драма Січень – березень (Ugly) молодого режисера Юрія Речинського. Розповідаємо, чому варто подивитися цю картину.

Про режисера

Юрій Речинський народився в Туркменістані, виріс і навчався в Києві та Москві, а в даний час живе і працює у Відні. Юрій почав кар’єру з роботи монтажера, потім створив кілька короткометражних фільмів і арт-проектів.

“Січень – березень” – перший повнометражний ігровий фільм режисера. Його попередня робота, документальна драма “Больниесукалюді” (Sickfuckpeople) про безпритульних наркоманів, була відзначена на міжнародних фестивалях в Сараєво, Лондоні, Відні та Мехіко.

Відень – Кривий Ріг

“Січень – березень” розповідає дві паралельні історії. Одна – про молоде подружжя, австрійку Ганну і українця Юру, які потрапляють в автомобільну аварію. Друга – про матір Анни на ім’я Марта, яка переживає розпад особистості, викликаний хворобою Альцгеймера.

Дії фільму відбуваються у Відні і неназваному українському місті, місцем зйомок послужив Кривий Ріг. У двох, здавалося б, настільки різних світах, головні герої потрапляють в обставини, на які ніяк не можуть вплинути. Дружина Юри, Анна, після автомобільної аварії знаходиться на межі життя і смерті в обшарпаній українській лікарні. Її мати Март, живе у великому дизайнерському будинку у Відні, поступово впадає в слабоумство, і її чоловікові Йозефу доводиться якось справлятися з цією ситуацією.

Обидва чоловіки знаходяться в цілковитій розгубленості. Юра злий на весь світ і виявляється абсолютно неготовим до будь-якого з випадків ситуації. Тоді як Йозеф намагається робити все від себе залежне, щоб піклуватися про дружинк. Але вдається це йому геть погано.

Джерело натхнення

Речинський каже, що в його житті відбувалися ситуації, подібні описаним в картині. Свій перший документальний фільм він зняв частково для того, щоб позбутися від його хворобливих спогадів. Однак вони не покинули режисера навіть після закінчення зйомок. Так і виникла ідея втілити їх в художній фільм.

Австрійський покровитель

Створення картини стало можливим завдяки продюсерській компанії австрійського режисера Ульріха Зайдля, відомого безкомпромісними стрічками “Собача спека”, “Імпорт-експорт” і трилогією “Рай” (Віра, Любов, Надія).

Зайдль взяв Речинського під своє крило після перегляду документальної короткометражки “Sickfuckpeople”. Вона настільки сподобалася австрійцю, що він допоміг молодому українському режисерові перетворити її в повнометражний документальний фільм.

За словами Речинського, до продюсування картини “Січень-березень” Зайдль підключився на етапі, коли через нестачу фінансування проект знаходився під загрозою зриву.

Сильна команда

Участь іменитого режисера допомогло поповнити знімальну команду картини декількома чудовими професіоналами: прекрасної австрійської актрисою Марією Хофштаттер, що зіграла Марту. І двома сильними операторами – Вольфгангом Талером ( “Рай”, “Імпорт / Експорт”), попередні роботи якого номінувалися на Оскар, і його сином Себастьяном Талером.

Сухий очерет і самотня лодка

Операторська робота – це перше, що привертає увагу у фільмі. Вражаючі кадри поля з сухим очеретом, який хилиться під поривами вітру, маленький човен посеред зарослої таким же очеретом річки, у якій сидить втрачена Марта, що виділяється яскраво-червоною плямою на тлі сепії безтурботного пейзажу, що пробігає по полю хорт, убоге оздоблення криворізької лікарні на контрасті з дорогим дизайнерським, але порожнім і стерильний будинком австрійських героїв, чітко вибудувана композиція, колірне кодування кадрів, добре передає настрій персонажів. Все знято настільки віртуозно, що від екрану буквально неможливо відірвати погляд.

Симфонія лікарняному апаратури

Таким же виразним є і звуковий ряд. У фільмі використовується класична музика, адже Анна за сценарієм є піаністкою. Оригінальну ж музику до картини написав композитор Антон Байбаков (“Українські шерифи”, “Євромайдан. Rough Cut”, “Sickfuckpeople”). Цікаво, що в одній зі сцен роль звукового супроводу виконує писк лікарняної апаратури в реанімаційному відділенні. І він, дійсно, створює ілюзію якогось авангардного музичного твору.

Мовчання золото

У фільмі Січень – березень дуже мало діалогів. Велику частину часу герої знаходяться в стані сильного психічного дискомфорту, ридають, кричать або просто мовчать, поки камера довго і уважно розглядає їх. І ці безмовні кадри, що супроводжуються атмосферним звукорядом, прекрасно передають стан героїв.

Головна проблема виникає, коли персонажі починають говорити. В австрійській частині фільму Хофштаттер і Раймунд Валліш, який грає чоловіка Марти – Йозефа, прекрасно справляються зі своїми завданнями. А сцена, в якій Марта намагається розставити картки з назвами місяців в правильному порядку, а потім зі сльозами відчаю запитує у чоловіка: “Січень… березень. Я не пам’ятаю … Що знаходиться між січнем і березнем?” – є чи не найкращою в фільмі.

На жаль, набагато гірше йдуть справи з українською частиною картини. Особливо нещиро і нав’язливо звучить діалог за столом між Юрієм (Дмитро Богдан), його матір’ю (Лариса Руснак) і дідом (Валерій Бассель). Юрій вимовляє монолог про те, що він нічого не відчуває, що немає ніякої любові, ніякого сенсу в житті, тільки тіла, тільки плоть, тільки смерть. З драматичної точки зору сцена цілком виправдана, але актори розігрують її невміло і принужденно. Можливо, проблема в тому, що за словами самого режисера, у нього не було ніякого досвіду праці з професійними акторами, адже перед цим він знімав документалістику зі звичайними людьми, де головним завданням було витягнути цих людей з раковини і показати їхнє справжнє “я”.

Фестивальна доля

Незважаючи на деякі недоліки в грі акторів, варто визнати, що фільм Січень-березень – це якісне європейське фестивальне кіно, дивитися яке не соромно. Світова прем’єра картини відбулася в січні 2017 року на Роттердамському кінофестивалі, після чого фільм помандрував по ряду інших кінофорумів і навіть одержав приз за кращу операторську роботу на австрійському кінофестивалі – Diagonale. Українська прем’єра фільму відбулася на Одеському міжнародному кінофестивалі, а тепер він вийшов в широкий прокат.

Якщо вам сподобалася стаття Рецензія на  фільм Січень – березень, то переходьте у рубрику КІНО та читайте більше новин про фільми, читайте рецензії та дізнавайтеся дати виходів серіалів та фільмів.