Що відбувається з акаунтами померлих: остання цифрова воля

Той, хто вмирає в наші дні, «живе» ще довгий час. Мільйони «осиротілих» профілів і онлайн-акаунтів блукають по мережі. А що ж в такому випадку відбувається з цифровою «спадщиною», зокрема що відбувається з акаунтами померлих?

Кожні дві секунди у світі помирає один користувач Facebook. В даний час існує близько 30 млн мережевих профілів померлих людей. Ця цифра порівнянна, наприклад, з населенням Малайзії.

Акаунти у Twitter і Instagram також продовжують віртуальне існування після смерті їх власників. Оскільки далеко не всі з померлих залишають дані доступу до свого профілю, вони продовжують «жити» в цифровому вигляді і часто «отримують» привітання з днем ​​народження від тих, до кого ще не дійшли сумні новини.

Якщо заздалегідь подбати про виникнення такої ситуації, можна уникнути деяких переживань. Наприклад, Facebook може привласнити відповідному акаунту пам’ятний статус або повністю видалити його. Крім того, користувач може затвердити зберігача як контактну особу для свого профілю – практично спадкоємця, який зможе керувати обліковим записом в разі смерті її власника.

Для деактивації акаунта в Twitter померлого родича заявник зобов’язаний, використовуючи форму для відправки запиту, надати посвідчення особи і свідоцтво про смерть власника облікового запису. Для отримання доступу до даних електронної пошти померлого провайдери іноді вимагають свідоцтво про смерть, проте частіше обмежуються свідоцтвом про право успадкування.

Без свідоцтва про смерть нічого не вийде

щодо віртуального життя діють ті ж правила, що і стосовно реального: своєчасні заходи допоможуть уникнути проблем. Тому необхідно завчасно зберегти логіни і паролі. У довіреності можна визначити, як слід звертатися довіреній особі з даними в разі смерті або недієздатності довірителя. Також в заповіті можна визначити умови використання цифрової спадщини.

Цифровий «спадок» складається не тільки з фотографій, збережених в мережевому профілі, і листів, відправлених за допомогою електронної пошти. У Мережі протікає абсолютно звичайне життя: люди купують і продають речі, роблять ставки онлайн в букмекерських конторах, здійснюють грошові перекази і публікують свої анкети на сайтах знайомств.

Той, хто не знає паролів, але при цьому хоче отримати доступ до існуючих даних (особистих рахунків і акаунтів користувачів), може звернутися до цифрового «спадкоємця». Деякі компанії, наприклад, такі як Columba, здійснюють пошук подібних облікових записів на 250 найбільш популярних мережевих порталах.

Повідомлення в разі смерті вельми важливо, в тому числі в Мережі:

Facebook. Пам’ятний статус або видалення облікового запису. Інформація представлена ​​на цій сторінці, відповідна форма запиту – тут.

Twitter. Видалення облікового запису тільки за допомогою форми запиту, однак процедура досить незручна. Інформація про порядок дій – тут, форма запиту знаходиться за цією адресою.

LinkedIn. У соціальній мережі професійних контактів також можна видалити акаунт. Родичам покійного потрібно відправити формальний запит на цій сторінці.

Судова практика і законодавство в сфері цифрового спадщини поки знаходиться на початковому етапі свого розвитку. До цих пір, наприклад, неясно, чи можна заповідати мережеві профілі. Якщо з часом буде встановлена ​​можливість їх успадкування, Facebook або Twitter більше не зможуть видаляти акаунти померлих людей за власною ініціативою.

Якщо профіль зберігається в громадському доступі, то таким чином можна вшанувати пам’ять померлого. Друзі та знайомі, що знаходяться в різних куточках земної кулі, можуть «зустрітися» в групі, щоб вшанувати пам’ять господаря популярного бару, поділитися історіями і спогадами, тобто провести своєрідні віртуальні поминки.