Танення льоду в Гренландії за десять років прискорилося в чотири рази

Льодовий щит Гренландії тане швидше, ніж вважалося: так, за десять років з 2003 року швидкість його танення збільшилася в чотири рази. Всього в 2002-2016 роках Гренландія втрачала в середньому по 280 мільярдів тонн льоду в рік, підрахувала міжнародна група вчених. При цьому принциповим в цей період виявилося танення льоду через потепління, а не тільки втрата маси через льодовики. 

Гренландський льодовий щит покриває практично весь острів і простягається на 1,7 мільйона квадратних кілометрів. Він містить майже 3 мільйони кубічних кілометрів льоду: якби весь цей лід розтанув, рівень океану піднявся б більш ніж на сім метрів. Глобальна зміна клімату призводить до посилення танення гренландського льоду, і, оскільки це призведе до зростання рівня Світового океану, вчені намагаються оцінити темпи цього танення і фактори, які його підсилюють.

З 2002 року за станом льодового щита Гренландії спостерігає американо-німецька місія GRACE (Gravity Recovery and Climate Experiment), що представляє собою два космічні апарати, які, зокрема, відстежують втрати льоду на острові. Вчені проаналізували дані GRACE за цей період і зіставили їх з даними мережі наземних спостережень.

Автори статті з’ясували, що льодовий щит острова тане швидше через прискореного потепління в атмосфері, причому більша частина втрат льоду доводиться на південний захід Гренландії, де майже немає великих льодовиків, як на південному сході і північному заході острова, які виносили б масу льоду в океан, утворюючи айсберги. Швидше за все, ця втрата льоду відбувається через рік, які забирають талу воду – автори статті вважають, що в подальшому саме ця частина Гренландії може виявитися більш значущим «постачальником» води і фактором зростання рівня Світового океану. 

Всього з 2002 по 2016 роки Гренландія втрачала в середньому по 280 мільярдів тонн льоду в рік, що еквівалентно 0,76 міліметра зростання рівня океану на рік. Але ця втрата льоду була нерівномірною: в 2003-2013 роках танення льодів прискорилося майже в чотири рази, з 102 до 393 мільярдів тонн льоду в рік, після чого різко зупинилося приблизно на півтора року: чисті втрати льоду в цей період не перевищили 75 мільярдів тонн .

Автори пов’язують це з Північноатлантичним коливанням (North Atlantic Oscillation), природним феноменом перерозподілу атмосферних мас між Арктикою і субтропічній Атлантикою, який, зокрема, приносить в західну частину Гренландії тепле повітря і безхмарну погоду (що впливає на танення снігу і льоду і на снігопади) . У поєднанні зі зростанням температури, викликаним глобальною зміною клімату, танення льодів під впливом негативної фази Північноатлантичного коливання істотно посилився, вважають вчені, а різка пауза збіглася зі зміною фази коливання. «Через два-три десятиліття глобальне потепління буде приводити до рівнів танення снігу і льоду 2012 року і без допомоги Північноатлантичного коливання», – відзначають вчені.

Автори дослідження відзначають, що необхідно більш ретельне спостереження за південно-західною частиною острова, де зараз недостатньо щільна мережа GPS-датчиків, які відстежують стан льоду.

В кінці минулого року міжнародна команда вчених виявила на півночі Гренландії метеоритний кратер діаметром 31 кілометр – це перший випадок, коли кратер виявлений під континентальним льодовим щитом. Кратер під майже кілометровим шаром льоду знаходиться на 25 місці за розміром на Землі і за площею більше Парижа: вчені вважають, що він утворився при падінні залізного метеорита діаметром від одного до півтора кілометрів.