Cильні та слабкі сторони інтерфейсів HDMI і DisplayPort

Роз’єми – з вигляду, і за призначенням схожі на HDMI. Це DisplayPort. Іноді їх розміщують разом з HDMI, наприклад, на комп’ютерних моніторах. А чи є в цьому сенс? Відповім відразу – іноді є, а іноді немає. Отже, HDMI vs DisplayPort: у чому сильні і слабкі сторони кожного інтерфейсу.

HDMI

HDMI – це інтерфейс передачі цифрових аудіо-та відео за стандартами телебачення високої чіткості. Говорячи простими словами, він передає по одному кабелю і картинку, і багатоканальний звук, а також керуючі сигнали, наприклад, про зміну гучності або пробудженні пристрою. Крім того, він захищає передану інформацію від копіювання.

Сьогодні HDMI – найбільш використовуваний інтерфейс підключення моніторів до ПК і телевізорів до ігрових консолей, TV-боксів, плеєрів і т. д. Гнізда цього типу є на основній масі ноутбуків і планшетів для зручного виведення зображення на зовнішній екран, а також на відеокамерах і багатьох інших девайсах.

Інтерфейс HDMI був розроблений в 2002 році і весь цей час йшов в ногу з пристроями, для яких призначений. Остання його версія – 2.1, що вийшла на початку 2017 го, можна сказати, заскочила в майбутнє: вона підтримує розширення аж до 10K, частоту оновлення екрану до 120 Hz, колірний спектр BT.2020 з глибиною кольору до 16 біт, що в 2 з гаком рази вище, ніж у Full HD, а його пропускна здатність досягає цілих 48 Гбіт / с. Телевізорів з такими можливостями поки практично не випускають. А ті, що є в продажу, коштують фантастичних грошей.

Більшість ходових моделей TV мають екрани FullHD-4k і інтерфейс HDMI не вище версії 1.4b.

DisplayPort

DisplayPort (DP) – теж цифровий інтерфейс, призначений для передачі багатоканального звуку і відео, але без особливих вимог до стандартів захисту від копіювання. У порівнянні з всюдисущим HDMI, він зустрічається рідше – в основному на комп’ютерних моніторах і відеокартах.

Технологія DisplayPort почала розвиватися на 4 роки пізніше. Найдосконаліша версія цього стандарту – 1.4, підтримує розширення екрана до 8K з частотою оновлення 30-60 Hz і має пропускну здатність до 26 Гбіт / с. Основна маса моніторів і відеокарт, які сьогодні в ходу у споживачів, мають куди більш скромні можливості і задовольняються версією DP 1.2-1.3.

І в чому ж різниця?

Виходить, інтерфейси взаємозамінні? Загалом, так, якщо мова йде про з’єднання пристроїв з гніздами обох типів. І все ж між ними є деякі відмінності.

А саме:

• Різноманітність типорозмірів і кабелів.

Перша відмінність DP від ​​HDMI, яке явно кидається в очі, – це один стандартний тип гнізда. Втім, існує ще один – mini DP. Його можна зрідка зустріти на мініатюрних гаджетах, наприклад, на планшетах.

Різновидів роз’ємів HDMI цілих 5 штук: 3 основних – A (повнорозмірний), С (міні), D (мікро) і 2 додаткових: B (dual link для відео високої роздільної здатності) і E (автомобільний).

Крім того, існують роз’єми універсального типу DP ++, які можна з’єднувати і HDMI-кабелем, і DisplayPort.

Що стосується вибору кабелю, то для DP вони однотипні. Індивідуальні відмінності тільки в якості матеріалів.

Кабелів для HDMI, навпаки, цілий «зоопарк». Серед них є стандартні з роздільною здатністю до 720p – найпростіші і недорогі; стандартні з підтримкою Ethernet до 100 Мбіт / с і реверсивним аудіоканалом ; високошвидкісні з роздільною здатністю до 4K, призначені для перегляду відео в найкращій якості; високошвидкісні з підтримкою Ethernet для мережевих відеоігор.

Як DisplayPort, так і HDMI-кабелі бувають активними – з вбудованим підсилювачем сигналу, і пасивними – без нього.

• Кількість пристроїв, що підключаються.

Стандарт HDMI підтримує підключення одним кабелем лише одного дисплея, так як передає 1 цілісний потік відео та звуку. DisplayPort дозволяє створювати багатомоніторні конфігурації, оскільки здатний передавати до 4-х незалежних аудіо- і відеопотоків з максимальною роздільною здатністю 1920х1200.

• Підтримка адаптивної синхронізації.

Геймери знають, що для створення плавних і природних переходів між кадрами графічні чіпи AMD і NVIDIA використовують технологію адаптивної синхронізації. Однак у кожного виробника GPU вона своя: У AMD ця технологія називається FreeSync, у NVIDIA – G-Sync. Перша підтримує обидва стандарти – і HDMI, і DisplayPort, а друга – тільки DisplayPort, що обмежує область її застосування моніторами з інтерфейсом такого ж типу.

Так що краще – HDMI або DisplayPort?

Як ви вже зрозуміли, області застосування наших інтерфейсів перетинаються лише частково, тому ділити їх на лідера і аутсайдера явно недоречно. Як HDMI, так і DisplayPort гарні там, де можуть максимально розкрити свої можливості. Тобто:

• Для підключення пристроїв до телевізора або TV-панелі краще використовувати HDMI, підібравши відповідний кабель.
• Для створення багатомоніторних систем, особливо на базі графічного чіпа NVIDIA, однозначно краще DisplayPort.
• Для підключення єдиного монітора до відеокарти AMD підійде і те, і інше. Основна увага – кабелю і версіями інтерфейсів.
• З’єднання HDMI-DP за допомогою адаптера завжди гірше однотипних, так як перетворення сигналу призводить до зниження якості. Створення подібних систем допустимо у виняткових випадках, коли немає можливості підключити пристрої через однакові роз’єми.

А чи варто спеціально купувати девайс, наприклад, ноутбук, з DisplayPort, і чи є у нього перевага перед аналогом? Відповідь, знову ж таки, залежить від ваших цілей. Якщо у вас є монітор з гніздом DP і ви плануєте використовувати пристрої разом, тоді варто, а якщо ні – то ні.