10 чудових фільмів, які провалилися в прокаті

Зовсім нещодавно «Месники: Фінал» все ж змогли обійти «Аватар» Джеймса Кемерона і стати новим найкасовішим фільмом в історії. І хоча це, звичайно, чудове досягнення, ми не могли не згадати про всі ті відмінні картини, до яких світова каса була куди менш прихильна. Сьогодні ми згадаємо десяток відмінних, а місцями і культових картин, які не принесли їх творцям ніякого прибутку (а часто ще й приносили величезні збитки).

Як боягузливий Роберт Форд убив Джесі Джеймса (2007) /
The Assassination of Jesse James by the Coward Robert Ford 

Фільм Ендрю Домініка вважається одним з головних ревізіоністських вестернів XXI століття, а також одним з найбільших досягнень в кар’єрі оператора Роджера Дікінса. Він давно знайшов культовий статус у вузьких колах, але ось свого часу меланхолійній і неквапливій картині з її велетенським хронометражем в 160 хвилин не вдалося знайти контакт з глядачем. При бюджеті в 30 млн доларів картина зібрала лише 4 мільйони в США і ще 15 по всьому світу. Не допомогло навіть участь зірки першого ешелону Бреда Пітта, що грає тут легендарного бандита Джессі Джеймса.

Той, що біжить по лезу 2049 (2017) / Blade Runner 2049 

Як і оригінальний фільм свого часу, «Той, що біжить по лезу 2049» швидко знайшов культовий статус серед любителів вдумливої ​​наукової фантастики, але при цьому провалився в прокаті. З бюджетом в 150 млн доларів фільму не вдалося дістатися навіть до 100 мільйонів в США, і лише загальносвітові збори дозволили фільму вийти «в нуль» (хоча з урахуванням витрат на маркетинг продюсерська компанія Alcon Entertainment все одно зазнала збитків).

«Той, що біжить по лезу 2049» – величезне досягнення в кінематографії і, можливо, самий художньо виразний sci-fi десятиліття, але глядачів явно відлякав знову ж хронометраж і розмірений темп режисера Дені Вільньова. А може, у широкій аудиторії просто дивна алергія на чудову операторську роботу Роджера Дікінса – як і у випадку з «Джессі Джеймсом», у камери тут стояв саме він і, більш того, отримав довгоочікуваний «Оскар» за свою роботу (до цього Дікінс номінувався 13 раз, але безуспішно).

Дитя людське (2006) / Children of Men 

Похмура постапокаліптична драма Альфонсо Куарона, знята запаморочливою камерою Еммануеля Любецкі, частенько виявляється у різних топах «кращих фільмів XXI століття», і, знаєте, заслужено. Але, незважаючи на визнання критиків і досить широкого кола глядача, фільм ледь зміг відбити бюджет – при витратах в 76 мільйонів доларів він зібрав 36 мільйонів в США і ще 70 по всьому світу. Втім, Куарону недовго довелося засмучуватися через таку несправедливість – вже через шість років він відігрався з «Гравітацією».

Бійцівський клуб (1999) / Fight Club 

Нині абсолютно культовий «Бійцівський клуб» Девіда Фінчера свого часу теж – і в це зараз дуже складно повірити – не знайшов відгуку у широкої публіки. Проблема, щоправда, не стільки у фільмі і не стільки в самій, власне, публіці, скільки в дивній маркетинговій кампанії, яку вела компанія 20th Century Fox. У той час як Фінчер хотів рекламувати картину зухвало, вони вважали за краще зациклюватися на слові «бійцівський» в назві фільму і промоутувати стрічку на боксерських матчах та інших івентах, пов’язаних з єдиноборствами. Спрацювало, м’яко кажучи, так собі: при бюджеті в 65 мільйонів фільм зібрав в домашньому прокаті принизливі 37.

Хранитель часу (2011) / Hugo 

Рідкісний візит Мартіна Скорсезе на територію дитячого кіно, «Хранитель часу» отримав найвищі оцінки преси і вражаючі 11 номінацій на «Оскар». Але самої цільової аудиторії це тепле любовне послання кінематографу здалося не настільки цікавим – навіть з урахуванням прогресивних на той момент 3D-ефектів. Фільм зібрав усього лише 73 мільйони в домашньому прокаті і ще 185 в загальносвітовому – при бюджеті в 170 млн доларів цього виявилося недостатньо, щоб «Хранитель часу» став прибутковим.

Майстер (2012) / The Master 

У прекрасній сайєнтологічної драми-слеш-чорної комедії Пола Томаса Андерсона, мабуть, і не було особливих шансів стати глядацьким хітом – тут і не найочевидніша тема, і звичний Андерсону романістскій замах в сюжеті, і не дуже звичний темп оповіді, нібито розтікається під часу на дрібні розрізнені сцени. Знятий за 32 мільйони фільм зібрав удвічі менше в домашньому прокаті, а по всьому світу ледь дотягнув до 28 мільйонів, зате подарував номінації на «Оскар» всій чільній трійці акторів – Хоакіну Феніксу, Емі Адамс і нині покійному Філіпу Сеймуру Хоффману.

Сталевий гігант (1999) / The Iron Giant 

Без анімаційного фільму Бреда Берда ( «Суперсімейка», «Рататуй») про дружбу хлопчика і величезного робота не обходиться практично жоден список «кращих мультфільмів всіх часів». Але аудиторії знадобився час, щоб розгледіти шедевр в «сталевому гіганті» – в рік виходу, в 1999-м, картина стала одним з найбільших провалів для Warner Bros., зібравши всього 20 мільйонів доларів при бюджеті в 70. Головною причиною того, швидше за за все, стала гегемонія DreamWorks і особливо Pixar, які познайомили індустрію з новою і модною комп’ютерною анімацією. Намальований класичним методом «Сталевий гігант» молодій аудиторії здавався пережитком минулого і не зміг змагатися в прокаті з «Історією іграшок».

Малхолланд Драйв (2001) / Mulholland Drive 

Вершина творчості Девіда Лінча ( до виходу третього сезону «Твін Пікса» і, може, «Внутрішньої імперії») – сюрреалістична оповідь про жорстокий і брехливий світ голлівудської мрії – зовсім недавно був оголошений найкращим фільмом XXI століття за версією BBC. Сперечатися не будемо: у цьому столітті справді виходило мало картин настільки ж складних і багатогранних, обманюють глядача і підстьобує його до подальших шукань смислів в буйної голові божевільного автора. І той факт, що «Малхолланд драйв» при скромному бюджеті в 15 мільйонів доларів все одно примудрився провалитися в прокаті (зібравши 7 мільйонів), здається швидше закономірністю, ніж несправедливістю. Фільми в жанрі «а що це взагалі було?» Рідко стають народними хітами, і ми б, чесно, більше здивувалися, якби «Малхолланд драйв» не провалився.

Виживуть лише коханці (2013) / Only Lovers Left Alive 

Зовсім інший і, звичайно, набагато більш образливий випадок – «Виживуть тільки коханці», найбільш глядацький фільм в цілому режисера Джима Джармуша. Філософсько-романтичну картину про безсмертних вампірів, які перебувають в постійному пошуку красивого і пасивно (як, власне, і всі герої Джармуша) шукають сенси в мистецтві, глядачі просто проігнорували. Фільм зібрав всього 2 мільйони в домашньому прокаті – навіть при смішному бюджеті в 7 мільйонів це, звичайно, провал.

Чи то глядачі втомилися від вампірів настільки, що готові були плюнути на великий дует Суїнтон і Хіддлстон, то чи зіграло рішення Джармуша прибрати всі екшен-сцени (яких продюсери, навпаки, просили зробити більше) – хто знає. Але ми раді, що фільм залишився таким, яким він є, і ніяка погоня за касою не зіпсувала бачення режисера.

Скотт Пілігрим проти світу (2010) / Scott Pilgrim vs. the World 

Зухвала, гучна і у всіх сенсах нетипова адаптація коміксу «Скотт Пілігрим» від британського генія візуальної комедії Едгара Райта – один з найвідоміших прикладів касової несправедливості. Фільм, мабуть, виявився занадто дивним, хаотичним і видатним для звичного підліткового кіно, і при бюджеті в 60 млн доларів зміг зібрати по всьому світу всього щось близько вісімдесяти. Пізніше, правда, коли фільм дійшов до цифрових носіїв, глядачі перевідкрили «Скотта Пілігрима» – чому ми, звичайно, дуже раді. Каса касою, а місце в історії не купити ні за які збори.