Рецензія на міні-серіал «Новий папа»

Розповідаємо, яким вийшло продовження «Молодого папи» Паоло Соррентіно, в якому Джуда Лоу замінили на Джона Малковича, який і є новий папа. Рецензія на серіал нижче в статті.

Перший публічний вихід і прониклива різдвяна мова в Венеції закінчилися для наймолодшого понтифіка в історії напрочуд погано: Ленні Белардо він же Пій XIII (Джуд Лоу), побачив пару, яка виглядає як його передбачувані батьки, і втратив свідомість. Той, в свою чергу, призвів до коми – там Белардо і перебуває на початку другого сезону, поки кардинали намагаються спішно врятувати ситуацію. Титул понтифіка пропонують Джону Бренноксу (Джон Малкович) – вальяжному англійському аристократу з акуратно підведеними очима і зручними для Ватикану ідеями про збереження католицизму. Він спочатку сумнівається, але в підсумку погоджується і бере ім’я Іоанн Павло III.

Перед тим, як повнітю прочитати рецензію на Нового папу рекомендуємо переглянути трейлер.

Ідея зняти продовження «Молодого папи» завжди витала в повітрі – принаймні, так заявляють актори і режисер всіх епізодів Паоло Соррентіно. Останній епізод міні-серіалу завершився на відкритому і трохи боягузливому фіналі, який і справді залишив достатньо місця для продовження, однак Соррентіно, здається, знову спробував всіх переграти і замість номінального другого сезону зняв новий міні-серіал зі старими героями – власне, на це натякає і назва: посада та ж, папа новий.

«Молодий папа» одкровенням не був, але пропонував темну і досить абсурдну фантазію про те, як егоцентрист-сирота з манією величі протистояв всьому папського інституту, – досить оригінальна історія, в якій до того ж творці намагалися дослідити кризу віри і самотність найвідомішого релігійного діяча в світі. «Новий папа», навпаки, далекий від магістрального сюжету і навіть умовного поділу героїв на протагоністів і антагоністів: той же папа у виконанні Джона Малковича інтригує, але виглядає просто темною конячкою з прихованими амбіціями та бажаннями. Так само вважають кардинали, які бояться, що знову допустили помилку.

Взагалі наратив в міні-серіалі умовний і другорядний, як і в пізніх фільмах Соррентіно. Режисерові важливіше продемонструвати гарні інтер’єри соборів і плавні рухи тіл під динамічну поп-музику, ніж обмірковувати діалоги і сюжет. Не дивно, що серіал відкриває нова заставка, в якій напівголі черниці танцюють на тлі неонового хреста, а репліки нагадують пафосні цитати з книг Паоло Коельо – в цьому Соррентіно досі немає рівних. Навіть радикальний жест – продемонструвати на Венеціанському кінофестивалі другий і сьомий епізоди (переказавши події 1-го, 2-6-го коротким роликом) – лише підтверджує той факт, що цілісна історія не так важлива, як візуальна частина: дивись серіал хоч з кінця, головне – радій Джуду Лоу, який епатажно гуляє по пляжу в білосніжних плавках.

Втім, фанати «Молодого папи» і творчості Соррентіно в цілому повинні залишитися задоволені: нехай новий серіал став трішки простішим і навіть дурнішим, але все одно залишається таким ж чарівним у намаганні схрестити гріхи, спокусу і інтриги з релігією. Встояти перед «Новим папою» так само важко, просто раніше серіал тяжів до задоволення духовного, а тепер – тільки до чуттєвого.