У ДНК жителів Західної Африки знайшли сліди невідомих видів людей

Американські дослідники запропонували спосіб виявлення в ДНК сучасних людей генів інших видів гомінідів, для якого не потрібено знати геном «прибульця», повідомляється в  Science Advances . Це дає змогу шукати сліди гібридизації Homo sapiens з тими видами, геном яких ще не розшифровано, і навіть з такими, матеріальні свідчення життя яких (кістки, знаряддя) поки не виявили. 

Вчені повідомляють, що так вони вже знайшли ознаки схрещування предків сучасних західноафриканських народів і гіпотетичної популяції невідомих гомінідів.

Зараз відомо, що предки сучасної людини схрещувалися як мінімум з  неандертальцями і  денісівцями (хоча деякі вважають їх підвидом сапієнса або Гейдельберзької людини ). Два ці види, в свою чергу, вступали в статеві стосунки один з одним. Логічно припустити, що представники роду Homo формували міжвидові пари з кимось ще. Але якщо ДНК людини розумної, неандертальців і денисавців ще можна витягти з останків, то генетичний матеріал більш древніх гомінідів вже складніше отримати.

Щоб обійти цю проблему, генетики Арун Дурвасула (Arun Durvasula) і Шрірам Санкарараман (Sriram Sankararaman) із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі розробили методику пошуку генів інших видів в ДНК людини, в якої не потрібно порівнювати геном того, в кого шукають «чужорідні» гени, з геномом того, від кого він ці гени отримав

Для цього вони навчали модель виявляти в ДНК сучасної людини фрагменти геному неандертальців і денисавців і по однонуклеоїдним поліморфізам визначати ймовірність, що конкретна ділянка ДНК була отримана від будь-якого іншого виду. Як ДНК сучасних людей дослідники використовували дані проекту «1000 геномів» по йоруба, менде і ще двом західноафриканських народам (всього 405 повних геномів).

При цьому у сучасних жителів Західної Африки виявили від 2 до 19 відсотків ДНК, схожої на архаїчну, яких не було у неандертальців і денисавців. Генетики протестували кілька демографічних моделей, які могли б пояснити їх наявність, і прийшли висновку, що найкраще наявність архаїчних варіантів генів узгоджується з тим, що предки йоруба, менде і двох інших західноафриканських народів 43000 років тому схрещувалися з невідомими видами людей, які відділилися від загального стовбура ще до появи неандертальців і денисавців, 625 тисяч років тому.

Це може означати, що архаїчні гомініди існували в Африці дуже довго, до зовсім недавніх по еволюційними мірками часів. В цілому результати в черговий раз змушують задуматися, як формувався образ сучасного Homo sapiens  і, зокрема, звернути увагу на те, з якими людьми схрещувалися предки різних народів Африки. Про це поки що не надто багато відомо.

Зовсім недавно дослідники з Прінстонського університету виявили у африканців сліди схрещувань їх предків з неандертальцями. До цієї роботи вважалося, що корінні жителі цього континенту ніколи не зустрічалися з  Homo neanderthalensis . Метод, який застосували вчені, теж не вимагає того, що завжди було потрібно – референсного геному сучасної Homo sapiens .