Потоки вулканічної лави під поверхнею Марса було знайдено нещодавно

Вивчаючи те, що знаходиться в глибинах Землі, вчені можуть багато чого дізнатися про історію та геологічну будову нашої планети. Щоб глянути вглиб, дослідники використовують сейсмометри – ці прилади випромінюють хвилі, які відбиваються від усіх внутрішніх шарів землі та дозволяють дізнатися про їхні фізичні властивості. У 2018 році на Марс було доставлено оснащений сейсмометром апарат InSight. Він опустився на поверхню рівнини Елізій (Elysium Planitia) і за весь час своєї роботи зміг зафіксувати безліч марсотрусів. Нещодавно вчені вивчили відбиті сейсмометром SEIS хвилі і з’ясували, що на глибині 200 метрів є осадовий шар. Він розташований між двома застиглими потоками вулканічної лави. Це відкриття про потоки вулканічної лави під поверхнею Марса свідчить, що колись Марс був вулканічно активною планетою і наближає людство до виявлення позаземного життя.

Внутрішня будова Марсу

Про несподівану знахідку вчених розповіло видання Science Alert. За словами авторів наукової роботи, раніше марсоходи могли вивчати поверхню Марса на глибині максимум 10-20 метрів. Через це вчені не мали, що саме знаходиться в глибинах від десятків до сотень метрів. Проте, після висадки апарату InSight, все змінилося. Його головним інструментом є сейсмометр SEIS, який зміг зафіксувати понад 700 маротрусів і розповів багато цікавого про внутрішню будову Червоної планети. Наприклад, завдяки цьому інструменту ми знаємо, що товщина кори Марса становить від 24 до 72 кілометрів, а мантія сягає глибини понад 500 кілометрів.

Нові подробиці про структуру Марса

Нещодавно вчені змогли розширити знання про внутрішній будові Марса. На марсіанській глибині 200 метрів є осадовий шар. Він має невелику щільність і знаходиться між двома шарами вулканічної породи з високою щільністю – швидше за все, це базальт.

За розрахунками вчених, найнижчий шар застиглої лави утворився приблизно 3,6 мільярда років тому. Цей період геологічної історії Марса прийнято називати гесперійським і він характеризується високою вулканічною активністю та наявністю катастрофічних повеней. Той факт, що після базальту розташовується шар осаду товщиною 30-40 метрів, говорить про тимчасове затишшя – тривалий час на Марсі не відбувалося виверження вулканів. Як саме утворився осадовий шар, невідомо, але є припущення, що в ті часи на планеті могли йти дощі. А наявність води, між іншим, може свідчити про життя.

Але згодом життя могло вимерти, бо після осадового шару знову йде базальт. Вік верхнього шару оцінюється у 1,7 мільярда років. Шар вулканічної породи утворився в амазонійський період, який був дуже посушливим і з великою кількістю метеоритів. Ці періоди перетворили Марс на те, що вона із себе зараз уявляє — неживу пустелю.

Зазначив геофізик Брюс Банердт (Bruce Banerdt).

Вивчення Марса у майбутньому

Вчені не знають, через що саме утворився осадовий шар. Можливо, між гесперійським та амазонійським періодами на Марсі була вода та існувало життя. Якщо це дійсно так, можна припустити, що на глибині нижче за 200 метрів лежать рештки марсіанського життя. Але на даний момент це лише припущення — коли саме вчені зможуть копнути настільки глибоко, невідомо. Марсоходи з дистанційним керуванням із цим навряд чи впораються, тож треба чекати створення марсіанської колонії та її розвитку. А це може зайняти дуже багато часу, десятки чи навіть сотні років.

Завдяки зробленому відкриття вчені можуть дізнатися як цікаві факти про Марсі, а й розширити своє уявлення про структуру Землі. Справа в тому, що наша планета утворилася майже так, як і Марс, тому між ними дуже багато спільного. Крім того, знання внутрішньої структури Червоної планети може допомогти вченим з вибором найкращого місця для спуску пілотованої місії. У найближчі кілька років на Марс можуть вирушити добровольці зі SpaceX, а після 2033 року – дослідники зі США та Китаю.