Штучна стимуляція нервів повернула людину з вегетативного стану

Імплантат для стимуляції блукаючого нерва повернув мінімальну свідомість хворому, який залишався у вегетативному стані вже 15 років.

Важка травма або занадто довга перерва в постачанні мозку киснем можуть привести до розвитку вегетативного стану. Грубе порушення функції великих півкуль при збереженні роботи «нижчих» відділів мозку залишає пацієнтові базові і іноді навіть рухові рефлекси і чергування сну і неспання. Він може позіхати і моргати на світло, але не усвідомлює ні себе, ні свого оточення. У деяких випадках людина повертається з вегетативного стану до мінімального свідомості, однак якщо цього не відбулося протягом 12 місяців після травми, надії на це практично не залишається.

З таким пацієнтом – 35-річним чоловіком, який перебуває у вегетативному стані вже 15 років, – працювали медики на чолі з Ангелою Сірігу (Angela Sirigu) з французького Інституту когнітивних досліджень в Броні. Мініатюрний імплантований пристрій стимулював блукаючий нерв хворого. Це один з найважливіших шляхів, що з’єднують головний мозок з периферією, і його штучна стимуляція (Vagus Nerve Stimulation, VNS) іноді використовується для боротьби з епілептичними припадками.

Блукаючий нерв виконує змішані функції, відповідаючи і за іннервацію м’язів глотки, легень, стравоходу, кишечника і серця, і за роботу залоз шлунка і підшлункової, і за передачу багатьох сенсорних сигналів назад в мозок. У статті, опублікованій журналом Current Biology, французькі медики повідомляють про результати спостереження за пацієнтом до і після імплантації. Крім реєстрації поведінки і реакцій хворого, вивчалися дані електроенцефалографії і позитрон-емісійної томографії. Нарешті, включалася стимуляція.

Протягом місяця інтенсивність впливу поступово посилювалася, досягнувши рівня 1 міліампер, і до цього часу хворий став демонструвати істотні поліпшення, зміг реагувати на деякі прохання, стежити за об’єктами поглядом і злегка повертати голову. Вперше за 15 років він показував «стабільні, вимірні ознаки наявності свідомості», перейшовши з вегетативного до стану мінімального свідомості.

Покращення були видні і на даних ЕЕГ і томографії: стабільна активність реєструвалася в попередньо «замовклих» областях мозку, перш за все – в таламусі, який бере участь в обробці різноманітної сенсорної інформації і отримує сигнали, в тому числі і від блукаючого нерва. «Пластичне відновлення мозку можливо навіть тоді, коли пропала всяка надія», – додають вчені. Тепер вони мають намір повторити експерименти на інших пацієнтах, щоб перейти до створення повноцінної терапії для хворих у вегетативному стані.