Як збільшити пам’ять на ноутбуці, якщо місця на диску стало не вистачати?

Найпростіший спосіб – докупити зовнішній накопичувач. Це може бути карта пам’яті, традиційний жорсткий диск або SSD. Обговорюємо особливості кожного варіанту, як збільшити пам’ять на ноутбуці.

Більшість моделей ноутбуків вже виходять з SSD замість традиційного жорсткого диска. Твердотільний накопичувач працює швидше, але він помітно дорожчий, тому виробники можуть економити на обсязі. Що робити, якщо не вистачає місця на диску ноутбука? Купити зовнішній носій. Давайте вивчимо можливі варіанти, а заодно порахуємо, у скільки вони можуть обійтися.

Карта пам’яті SD

Багато ноутбуків оснащені слотом для карт – як правило, це SD-формат, а саме microSD, microSDHC, microSDXC. Карти будуть зручні, головним чином, тим, хто використовує їх в інших пристроях. Наприклад, у фотоапаратах. Виконали зйомку – встромили карту в слот і перенесли весь вміст.

Використовувати карти як постійний носій інформації не зовсім правильно. Це самий ненадійний тип сховища з усіх можливих, лідер за кількістю раптових відмов.

Зовнішній жорсткий диск

Оптимальний варіант на той випадок, якщо ви плануєте працювати з дійсно великими обсягами даних. Все тому, що традиційні HDD забезпечують мінімальну вартість гігабайта в порівнянні з картами пам’яті і SSD-накопичувачами. Зворотний бік такої дешевизни – низька швидкість обміну даними.

Деякі ноутбуки мають спеціальний відсік для установки додаткових жорстких дисків формату 2,5 дюйма. Так що можна використовувати не зовнішній, а внутрішній диск – не потрібно буде носити з собою додатковий девайс. Нічого складного в установці немає: відвернути 4 гвинти і укласти комплектуючу в відсік.

З мінусів використання зовнішнього HDD потрібно виділити ще і його вразливість. Жорсткі диски не терплять падінь, тряски, великих перепадів температур і так далі. А також HDD є найважчим і габаритним накопичувачем серед всіх.

Зовнішній SSD накопичувач

Найсучасніший на сьогодні носій інформації. Він же – самий витратний. Терабайт c з максимально дешевою пам’яттю TLC обійдеться приблизно в 2,5 рази дорожче в порівнянні з варіантом HDD.

Але за ці гроші ви отримуєте високу швидкість читання і запису. Крім того, SSD не гріються, не шумлять, споживають менше енергії, економлячи заряд батареї ноутбука. Твердотільні накопичувачі не бояться падінь – адже в них немає механічно рухомих частин, які можуть вийти з ладу.

На що звернути увагу при покупці?

• Форм-фактор, тобто, фізичний розмір. Найпоширеніший тип – форм-фактор 2,5 “(так званий SFF HDD). Такий накопичувач має ширину 2,5 дюйма (~ 6-8 мм разом з корпусом), довжину менше 15 см, вага 100-200 грам. Легко поміщається навіть в маленьку дамську сумочку. Також зустрічаються форм фактори типу: 1,8 “і 3,5”.
• Інтерфейс підключення. Для зовнішнього жорсткого диска це USB, причому в сучасних ноутбуках це, як правило, USB 3.0 або 3.1. Що з цього найкраще? Залежить від того, які роз’єми має ваш лептоп: якщо підтримується Type-C, то краще взяти диск з роз’ємом USB 3.1 – він здатний передавати дані зі швидкістю до 10 Гбіт / с.
• Швидкість читання і запису. Як правило, заявлена ​​виробником швидкість завжди відрізняється від фактичної. Виміряти її точно можна тільки спеціальними утилітами після покупки, наприклад, CrystalDiskMark. Але бажано купувати диски із заявленою швидкістю не менше 500 Мбіт / c.
• Швидкість обертання шпинделя (стосується тільки HDD). Існує два основних типи: 5400 і 7200 оборотів в хвилину. При більш високому значенні досягається більш висока швидкість передачі даних. Однак збільшується рівень шуму і енергоспоживання. Якщо ви купуєте диск просто для зберігання даних, швидкість не має принципового значення.