На початку XXI століття компанія Ubisoft успішно перезавантажила культову серію Prince of Persia. Почалася робота над продовженням, і тут у продюсера Патріса Дезіле з’явилася ідея замінити головного героя. На зміну безіменному принцу повинен був прийти ассасін, а його пригоди розгорнулися б уже не в магічній Персії, а на тлі реальних історичних подій. Боси студії не захотіли настільки радикальних змін в знаменитій серії, але дали Дезіле добро на розробку самостійного проекту.

Коли оригінальну Assassin’s Creed вперше представили публіці, могло здатися, що гравців чекає історичне пригода про баскому вбивці часів Третього хрестового походу. Це виявилося правдою лише частково. У міру наближення релізу в промо-матеріалах стали з’являтися натяки, що все не так просто і події минулого якось пов’язані з сучасністю.

І дійсно, дія гри розгорталося відразу в двох епохах. Сюжет Assassin’s Creed базувався на ідеї, що людина володіє генетичною пам’яттю, в якій зберігаються відомості про життя його предків. Машина під назвою «Анімус», створена корпорацією Abstergo Industries, витягувала генетичну пам’ять з ДНК людини і дозволяла йому переживати епізоди життя пращурів як своєю власною.

Ця ідея дозволила розробникам в численних продовженнях з легкістю переносити дію в інші епохи. А в основу сюжету всієї серії ліг конфлікт двох таємних орденів, який протягом багатьох століть йде в різних куточках Землі.

Сторони конфлікту

Предтечі

Людство не перший розумний вигляд, що з’явився на нашій планеті. Задовго до розквіту нашої раси Земля належала народу Ісу, також відомому як Предтечі. Зовні вони схожі на людей, але володіли абсолютно іншою структурою ДНК. Цивілізація Ісу досягла видатних висот в науці і створила за своїм образом і подобою homo sapiens – наші далекі предки були слугами Предтечі. Цим творінням Ісу заклали фундамент своєї загибелі. Люди повстали і завдяки чисельній перевазі поставили колишніх господарів на грань загибелі.

Війна, однак, дорого обійшлася обом сторонам – вони не помітили, що насувається глобальну катастрофу, яка знищила більшу частину населення Землі. Після цього народ Ісу остаточно припинив існування. Люди ж змогли оговтатися від катастрофи і почали будувати свою цивілізацію.

Старі господарі залишилися в пам’яті людства лише як міфічні боги. Втім, смутні легенди – це не все, що залишилося на Землі від Предтечі. Вціліли артефакти Ісу, прозвані Частками Едему. Це предмети неймовірної потужності, що дозволяють, наприклад, підпорядковувати свідомості людей або створювати навколо власника захисне поле.

Крім того, група вчених Ісу (їх імена залишилися в історії: Юпітер, Мінерва і Юнона) незадовго до катастрофи створила систему храмів, які могли захистити Землю. Їх не привели в дію, але вони, приховані від очей, стоять в очікуванні години, коли будуть потрібні знову. А в них – послання для тих, хто спробує врятувати планету.

У головному храмі збереглося свідомість самої Юнони, яка, на відміну від колег, не мала на меті благородну мету, а прагнула до влади над Землею. Юнона змогла зберегти і свідомість свого чоловіка Аіти за допомогою маніпуляцій з людським ДНК. Протягом століть Аита не раз «відроджувався» в тілах різних людей.

Ассасини

Історичні хроніки говорять, що орден ассасинов з’явився в Середні століття. Однак існував він задовго до того, як заявив про себе на повний голос. Він діяв з-за лаштунків, прагнучи зробити світ кращим – в тому числі за допомогою вбивств. Ідеал ассасинов – свобода суспільства, особистості і думки, і заради неї члени ордена пролили немало крові. Вони воювали на стороні багатьох революціонерів і кидали виклик тиранам. Ксеркс I, Олександр Македонський і Гай Юлій Цезар лягли саме від рук древніх ассасинов.

Тамплієри

Одвічні супротивники ассасинов. Їх орден також був заснований задовго до того, як перші згадки про нього з’явилися на сторінках літописів. Їх мета приблизно та ж, що і у ассасинов, – процвітання людства, але ось спосіб її досягнення кардинально інший. Тамплієри впевнені, що більшість людей слабкі і не здатні розпорядитися свободою, і, щоб не допустити хаосу та анархії, людство треба тримати під суворим контролем. Багато великих династії і правителі минулого приходили до влади завдяки допомозі тамплієрів. А щоб зміцнити свою могутність, вони розшукують артефакти і знання цивілізації Предтечі.

Перше відкрите зіткнення

Протягом більшої частини історії протистояння асасинів і тамплієрів минав непомітно для простих людей. Обидва ордена трималися в тіні, не афішуючи свого існування і амбіцій. Тому сторінки ранньої історії орденів оповиті таємницею.

Період же, коли ассасини і тамплієри заявили про себе і діяли більш-менш відкрито, був нетривалим. Сталося це в епоху хрестових походів – обидва ордена, не криючись, брали участь в боротьбі на Близькому Сході. Втім, ассасинов і тамплієрів цікавила не тільки влада. Обидва ордена прагнули заволодіти Часткою Едему, що зберігалася в Храмі Соломона.

Найяскравішим героєм тієї епохи був ассасін Альтаїр ібн Ла-Ахад. В молодості він відрізнявся безрозсудністю і самовпевненістю, що варто було одному з його товаришів життя, а йому самому – репутації. Але згодом Альтаїр відновив своє становище в ордені, майстерно усуваючи тамплієрів і їх союзників. Однією з жертв Альтаира став верховний магістр ордена тамплієрів – Робер де Шаблі.

Але головним ворогом ордена виявився не храмовник, а … глава самих ассасинов, Аль-Муалем. Він відкинув вчення ордена і вирішив використовувати силу Частинки Едему для поневолення ассасинов. Альтаиру довелося кинути виклик власним наставнику.

Про подальшу долю героя можна було дізнатися з мобільного спін-офф і флешбеков в наступних іграх. Після смерті Аль-Муаліма Альтаїр очолив орден, і той незабаром знову пішов в тінь. Для зовнішнього світу орден зник, але на ділі продовжив боротьбу за ідеали свободи. Так, Альтаїр особисто відправився в Монголію і допоміг місцевим ассасина вбити Чингісхана.

Альтаїр став головним героєм першої частини Assassin’s Creed, яка заклала фундамент серії. Кріптоісторіческій сюжет, де реальні події перепліталися з вигадкою сценаристів. Відкритий світ, заснований на древніх містах, багатих пам’ятками. Динамічний геймплей, який ставив на чільне місце паркур і кінематографічні сутички.

На відміну від більшості ігрових вбивць, Альтаїр ні схильний довго ховатися і вичікувати, очікуючи моменту, щоб завдати удару. Наскочити на жертву з висоти, як хижий птах, а потім моментально розчинитися в натовпі – ось це було в його стилі. Та й в бою з ворогами він вступав без проблем – вишкіл ассасина дозволяла поодинці розправитися з цілим загоном.

Втім, при всіх достоїнствах першої Assassin’s Creed вона була свого роду пробою пера. Цікавих геймплейних механік і ідей в грі вистачало, але втілювалися вони не завжди на належному рівні. Одноманітність місій засмучувало, а у відкритому світі нас чекало не так вже й багато цікавих занять.

Епоха Відродження

До часів Ренесансу ордена асасинів і тамплієрів офіційно припинили існування. На ділі ж вони просто перестали вести справи відкрито і відновили таємну війну. В епоху Відродження напружена боротьба розгорнулася в Італії, де до папського престолу рвався великий магістр тамплієрів, сумнозвісний Родріго Борджіа. Прагнучи підкорити Флоренцію і дістати зберігається там Частинку Едему, Борджіа плів мережу хитромудрих інтриг, однією з жертв яких стало знатне сімейство Аудиторові.

Тільки одному з синів сімейства, юному Еціо, вдалося уникнути смерті. Щоб відшукати вбивць і помститися їм, Еціо пішов по стопах свого батька і став ассасіном. Полювання затягнулася на багато років. На той час, коли ассасін дістався до Родріго, той став Папою Римським, а Еціо рухала вже не ненависть, а ідеали ордена. Асассіни заволодів стародавніми артефактами і доторкнувся до таємниць попередньої цивілізації, але пощадив старого Борджіа.

Милосердя неприємно відгукнулася Еціо – на його будинок напала папська армія на чолі з сином Родріго, Чезаре. Це змусило Аудиторові знову оголити зброю. Ассасин відправився в Рим, повний рішучості покласти край владі Родріго. Кілька років Еціо відновлював братство асасинів Риму і підточував позиції Борджіа. Зрештою його зусилля призвели до падіння сумнозвісного будинку. Після цього Аудиторові відправився в Константинополь, щоб відшукати ключ до бібліотеки, створеної Альтаиром.

Пригодам Еціо компанія Ubisoft присвятила відразу три гри. Про його юності і спробах помститися вбивцям розповідала Assassin’s Creed II, слідом вийшла Assassin’s Creed: Brotherhood, в якій Еціо звільняв Вічне місто з-під влади Борджіа, а в Assassin’s Creed: Revelations герой відправлявся в подорож на Схід.

Ці три гри відполірували чудові ідеї, закладені в серію. Завдання з кожною частиною ставали різноманітніше. Відкритий світ наповнився по-справжньому цікавими заняттями. На новий рівень вийшов сюжет, який став більш кінематографічний – в цьому плані серія прогресувала з кожною новою грою. Реальна історія перестала бути просто фоном для пригод ассасина – тепер герой брав участь у важливих подіях минулого. Та й геймплейні механіки, перш за все фехтування, помітно покращилися.

Втім, трилогія про Еціо висвітлила і один з ключових недоліків Assassin’s Creed. Розробники почали випускати гри щорічно, і кожна наступна частина не так вже сильно відрізнялася від попередньої. Так, щось нове з’являлося в кожної – наприклад, в Brotherhood додали мультиплеер і можливість зібрати власну братство асасинів. Але було важко позбутися відчуття, що Ubisoft поставила виробництво Assassin’s Creed на конвеєр і ремісничий працю почав тіснити творчість.

Сімейні справи

На прикладах Альтаира і Еціо легко вирішити, що між асасинами і тамплієрами лежить непереборна прірва. Але було у орденів і чимало спільного – наприклад, жорстокість методів і інтерес до спадщини Предтечі. Часом грань між асасинами і тамплієрами ставала дуже тонкою.

Особливо показовим є приклад роду Кенуеев, про який розповідає гра Assassin’s Creed IV: Black Flag. Перший відомий представник цього сімейства, Едвард, був прославленим морським розбійником і брав участь в створенні піратської республіки Нассау. Попутно він став ассасіном і виховав свого сина Хейтема в традиціях ордена. Однак Едвард загинув перш, ніж довів навчання до кінця. Його син завів дружбу з тамплієрами і приєднався до їх ордену. А син Хейтема від індіанки, Коннор, ріс, не знаючи батька, і став ассасіном.

І Хейта, і Коннор брали участь у Війні за незалежність США, причому на одній і тій же стороні. З різних причин обидва підтримали повсталих колоністів. Пару раз батько і син навіть діяли разом – наприклад, щоб усунути тамплієра-зрадника Бенджаміна Черча. Але в підсумку вони зійшлися в смертельному двобої.

Не менш показовим є приклад з епохи французької революції. Арно Доріан рано втратив батька-ассасина. З поваги до гідного ворогові глава французьких тамплієрів взяв хлопчика в свій будинок і виховав як сина, приховуючи від нього протистояння орденів. Після вбивства приймального батька, в якому Арно несправедливо звинуватили, юнак познайомився з асасинами і приєднався до них, прагнучи знайти винуватців злочину.

По інший бік барикад залишилася його кохана Еліза, дочка прийомного батька Арно. І хоча дівчина стала тамплієром, це не завадило їм зберегти свої почуття і разом полювати на вбивцю.

Втім, не варто думати, що ворожнеча ассасинов і тамплієрів ослабла. Часом їм вдавалося знайти спільну мову один з одним, але і нещадних конфліктів вистачало. Справжня вулична війна розгорнулася в Лондоні в середині XIX століття – місто перебувало під повним контролем тамплієрів, поки в ньому не з’явилися близнюки Джейкоб і Іві Фрай. Спираючись на кримінальний світ, вони спробували зруйнувати павутину влади, сплетену англійськими тамплієрами.

Після завершення трилогії про Еціо кожна наступна частина основної серії Assassin’s Creed знайомила нас з новим героєм і новою епохою. У третій частині події розгорнулися в Америці часів Війни за незалежність. Четверта перенесла нас на Кариби, в золоту епоху піратства. Мабуть, це була сама експериментальна гра серії. Розробники зважилися відійти від звичної формули геймплея і додали морські битви – за штурвалом корабля ми проводили добру половину ігрового часу.

З переходом на консолі поточного покоління Ubisoft відмовилася від нумерації ігор серії, так що свіжі Assassin’s Creed обійшлися без цифр у назві. Unity, дія якої відбувається в революційній Франції, стала першою частиною серії, де історичні локації відтворили в натуральну величину. А в Syndicate, де ми ведемо таємну війну за Лондон, вперше з’явилися відразу два головних героя з різними здібностями.

Кожна наступна гра чомусь так відрізнялася від попередніх, але всерйоз відійти від перевіреної моделі Ubisoft не наважувалася – «піратська» частина стала винятком. Розробники видавали першокласні ігрові блокбастери, але рідко намагалися всерйоз здивувати.

 Новий Світ

Протистояння ассасинов і тамплієрів тривало багато століть. Як правило, баланс сил зберігався в рівновазі. Раз у раз однієї зі сторін вдавалося домогтися переваги, але противник згодом брав реванш. У XX столітті ситуація докорінно змінилася. Тамплієри почали рішучий наступ по всіх фронтах. Саме вони, прагнучи збільшити свій вплив, розв’язали Другу світову війну.

Ближче до кінця століття храмовникам вдалося впровадити в ряди ассасинов «крота» Деніела Кроса. Завдяки цьому вони знайшли і знищили основні бази ордена. Зазнавши серйозні втрати, ассасини ослабли і були змушені діяти ще більш приховано, ніж зазвичай.

Тамплієри ж в XX столітті обзавелися публічною особою: фасадом їх ордена стала корпорація Abstergo Industries. Сфера її інтересів, як офіційних, так і таємних, дуже велика. Але, мабуть, головним проектом компанії стало створення «Анимуса», машини, що дозволяє досліджувати генетичну пам’ять людини, «занурюючись» в життя його предків.

У 2012 році Abstergo викрала молоду людину Дезмонда Майлза. Він міг похвалитися неабиякою родоводу: серед його предків були Альтаїр, Еціо і Кенуей. Якийсь час Дезмонд служив піддослідним кроликом Abstergo, але за допомогою сучасних асасинів йому вдалося втекти.

Ассасина вдалося відтворити технологію «Анимуса», і Дезмонд продовжив досліджувати життя предків. Це дозволило відшукати храми Предтечі і запобігти повторенню катастрофи, яка поклала кінець їх цивілізації. Правда, заради цього Дезмонд довелося випустити на волю підступне свідомість Юнони, яке «оселилося» в інтернеті.

Стараннями Дезмонда і його товаришів загибель цивілізації вдалося запобігти. Але таємна війна за те, яким буде наш світ, продовжилася, і тепер до неї приєдналася третя сила.

Анімус

У всіх іграх серії події розгортаються як в минулому, так і в сучасності. У фрагментах, дія яких відбувається в наші дні, ігровий процес був дуже обмеженим і зводився в основному до діалогів і рішенням головоломок, які розкривають секрети всесвіту Assassin’s Creed.

Аж до третьої частини серії «героєм нашого часу» був Дезмонд Майлз.Он пройшов шлях від безпорадної жертви, що не розуміє, що відбувається, до теперішнього ассасина, готового пожертвувати собою, щоб врятувати людство. Згодом йому на зміну прийшли безіменні герої, що досліджують минуле ассасинов і тамплієрів. Ці герої служать такими собі втіленнями гравця в світі Assassin’s Creed. Власної історії, на відміну від Дезмонда, у них, по суті, немає.

Розвиток серії Assassin’s Creed в останні роки йшло дуже інтенсивно. Щороку, починаючи з 2009-го, виходила як мінімум одна нова гра серії. А крім них регулярно випускалися спін-оффи – наприклад, для мобільних платформ, мультфільми, книги, комікси і маса іншої супутньої продукції. За відносно короткий термін Ubisoft побудувала одну з наймасштабніших і успішних ігрових франшиз, всесвіт якої охоплює безліч країн і епох, рясніє цікавими конфліктами та інтригуючими таємницями.

У 2016 році розробники взяли перерву і не стали випускати нову частину серії. Сподіваємося, що ця передишка допоможе Ubisoft надати серіалу новий імпульс розвитку. Відсутність же нової частини цілком компенсується виходом повнометражного фільму з Майклом Фассбендером в головній ролі. «Кредо вбивці» стає для франшизи новим стрибком віри в незвідане – цього разу в світ кіно.