Нейронну мережу навчили вгадувати злочинний умисел

Нейронну мережу навчили вгадувати злочинний умисел

Міжнародна група вчених розробила комп’ютерний алгоритм, який може з високою точністю розпізнавати злочинний умисел по специфічної активності мозку.

У багатьох країнах ступінь відповідальності обвинувачуваних у скоєнні злочину визначається по тому, наскільки навмисним був їхній вчинок.  Наприклад у США, ключовим елементом умислу виступає усвідомлення зниження небезпечності, але самої протиправності своїх дій. Зокрема, Модельний Кримінальний кодекс (MPC), положення якого з 1962 року є загальними для всіх американських штатів, встановлює чотири форми злочину по їх психічному змісту: умисне, свідоме, вчинене в стані афекту або з необережності. При цьому MPC заснований на припущенні про те, що середньостатистичний громадянин як потенційний присяжний засідатель здатний точно виявити мотиви підсудного.

У 2011 році американські психологи провели експеримент, метою якого була перевірка цього припущення. Згідно з результатами, хоча піддослідні добре визначали умисний злочин, злочин, вчинений через необережність, і відсутність провини, в 45 відсотках випадків вони не могли впевнено відрізнити умисний злочин від злочину, скоєного в стані афекту. Тим часом тяжкість покарання за ці форми злочинів значно варіюється: згідно MPC, умисний злочин карається аж до довічного ув’язнення, тоді як стан афекту є пом’якшувальною обставиною і дозволяє розраховувати на звільнення під заставу. Тому вчені шукають об’єктивні критерії, що дозволяють визначити умисел з високим ступенем достовірності.

Нейронну мережу навчили вгадувати злочинний умисел

У новій роботі фахівці з Медичного коледжу Університету Кентуккі та інших установ використовували з цією метою машинне навчання і функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ). Відомо, що окремі елементи психічного змісту, характерного для злочинного наміру (наприклад, ризик), асоціюються з активацією специфічних ділянок мозку: задній тім’яній і задній поясній корі, медіальної і латеральної префронтальної кори, таламуса та інших.

Щоб перевірити це, автори помістили 40 добровольців в томограф і показували їм зображення закритих валіз з «цінним вантажем», який потрібно переправити через кордон. У кожній сесії учасникам демонструвалися від одного до п’яти валіз, що підвищувало або знижувало ймовірність наявності вантажу в одному з них, і десять тунелів з різною кількістю охоронців. При цьому експериментальна група спершу бачила тунелі і потім валізи, а контрольна група – навпаки. На підставі знімків експериментальної групи (за умови згоди на перенесення валізи) вчені склали профілі мозкової активності умисного і ненавмисного (неусвідомлюваного) злочину. Так, перше виражалося в активації дорсомедіальних префронтальної і медіальної орбітофронтальної кори, середньої і передньої поясної кори, островкової частки. У контрольній групі згоду на протиправну дію в основному супроводжувалося активацією потиличної частки.

Нейронну мережу навчили вгадувати злочинний умисел

Потім дослідники розробили комп’ютерний алгоритм, який навчали розпізнавати «умисний» і «ненавмисним» профілі мозкової активності методом багатовимірної лінійної регресії Elastic Net ( EN ). Для цього вони використовували по два знімка фМРТ від кожного учасника, зроблених при пред’явленні різних стимулів. Випробування показали, що алгоритм здатний визначати психологічний зміст рішень з точністю 30,6-100 відсотків в залежності від контексту (порядку пред’явлення валіз і тунелів, числа валіз і охоронців). За словами вчених, поки говорити про застосування технології в судочинстві передчасно. Найближчим часом вони мають намір перевірити алгоритм на більшій вибірці, а також з’ясувати, як вплинуть на показник, наприклад, прийом препаратів і наявність черепно-мозкових травм.

В останні роки вчені все частіше вдаються до високих технологій, призначеним для боротьби зі злочинністю. Восени минулого року китайські фахівці представили штучну нейромережу, яка здатна розпізнавати обличчя людей, які вчинили злочини. Пізніше поліція Дубая оголосила про проектування «розумної» системи для прогнозування протиправних дій, а американський журналіст виклав у відкритий доступ дані про всі вбивства, нерозкриті Федеральним бюро розслідувань (ФБР) в період з 1965 по 2014 рік. За допомогою бази спробувати себе в ролі слідчого може будь-хто.

Be the first to comment

Leave a Reply