Огляд Nier: Automata

Nier: Automata

 Вихід сиквела Nier через сім років став несподіванкою. Незважаючи на незвичайний сюжет, придуманий творцем серії Drakengard Йоко Таро, через бляклої графіки і монотонного геймплея першу гру зустріли прохолодно.

Щоб не повторювати помилок, Square Enix доручила розробку Nier: Automata студії PlatinumGames, відомої своїм лихим екшеном і колоритними героями. І у неї дійсно вийшла нехай і не ідеальна, але цікава і цілісна гра.

Історія в Nier: Automata розвивається повільно і витончено. Спочатку вона здається простою, але тих, хто грав в Nier, та й просто знайомий з кращими зразками японських рольових ігор, цим не обдуриш. За простим конфліктом людей і машин тут виявляться і несподівані сюжетні повороти, і міркування про природу свідомості і сенс буття. Думки не нові – по ходу гри раз у раз згадуються «Штучний розум», «Привид в обладунках» і розповіді Азімова. Але подані ці ідеї дуже вдало, в тому числі і за рахунок візуального та звукового оформлення гри. Світ Nier: Automata не багатий фарбами і складається в основному з порослих зеленню і засипаних піском руїн, але це тільки підкреслює атмосферу хисткості і занепаду. А красиві загадкові піснеспіви на тлі відразу ж налаштовують на філософський лад.

Персонажі при цьому не сприймаються як актори, що грають ролі в якийсь артхаусною постановці, – вони викликають щиру симпатію. На початку історії 2B і 9S – ледь знайомі по службі, але поступово їх відносини стають все ближче, а характери розкриваються, і герої стають напрочуд живими і людяними. Причому, незважаючи на велику кількість жалісливих сцен, історія андроїдів чи не перетворюється в дешеву мильну оперу. Але і без типових штампів японських рольових ігор і аніме тут не обійшлося.

Медитативну історію оживляє різноманітний геймплей. Велику частину часу Nier. Automata – екшен від третьої особи з рольовими елементами, але періодично він перетворюється то в двомірний платформер, то в скролл-шутер в дусі Geometry Wars. І якщо з останнім все просто і зрозуміло – знай собі літай так відстрілюй ворожу техніку, – то перші два дають непоганий вибір тактик. Персонажі поступово ростуть в рівні, крім того, їм можна купувати і екіпірувати чіпи з різними здібностями, від банального збільшення сили атаки або захисту до можливості підняти ударом вибухову хвилю або поповнити здоров’я, завдавши шкоди супротивникам. Літаючого поруч робота-помічника теж можна оснастити по-різному, наприклад, щитами або потужним лазером. Однак місце для чіпів і зброї обмежена, тому їх потрібно підбирати під свій стиль гри або ж міняти за обставинами. Благо зробити це можна в будь-який момент, коли стане важко або просто нудно зі звичним набором.

Незалежно від обраної стратегії бої проходять швидко і видовищно. Спритні андроїди стрибають вище голови, блискавично ухиляються від атак і проводять серії ударів різної сили. Управляти героями і спостерігати за їх кульбітами – одне задоволення. Боси теж не підкачали. Обчислювати траєкторії їх ударів і шукати слабкі місця дійсно цікаво, та й на вигляд вони вражають.

Nier: Automata
Покинутий парк розваг – можливо, найцікавіше місце в грі. Додати б ще хоч парочку подібних локацій і прибрати нудні квести, і гра могла б стати шедевром

Правда, босів, локацій і різних ворогів – при всій їх оригінальності і красі – в грі не так вже й багато. Зона операції по зачистці Землі від машин невелика. І, хоча вона і поділена на кілька несхожих по виду і настрою місць, в кожному з них по ходу сюжету доводиться побувати не по одному разу. Це якщо не брати до уваги побічних завдань – дуже банальних: вбити ворогів, знайти предмет або супроводити неігрового персонажа. І, хоча в ході їх виконання можна наштовхнутися на зворушливий діалог або забавний ролик, бажання заради цього нарізати чергове коло по занедбаного заводу або пустелі пропадає дуже швидко. Чи не надихає навіть можливість переміщуватися між пунктами збереження. Карта в грі нарочито схематична, і для пошуку потрібної точки все одно доведеться прочісувати місцевість.

Кілька псують враження і постійно зустрічаються невидимі стіни. Дрібниця, звичайно, але зараз, коли відкриті світи і руйнується оточення давно вже не в новинку, такий архаїзм виглядає просто дико. Засмучує і відсутність перекладу на російську мову. Зате, на радість шанувальників, в грі доступна оригінальна японська озвучка.
Поки західні розробники одягають своїх героїнь скромніше, щоб не нарватися на скарги чергових активістів, японські залишаються вірними собі. Робот-вбивця в міні-спідниці і на шпильках? Чому б і ні!
Підсумок : В Nier: Automata органічно поєднуються недурний драматичний сюжет японської рольової гри і швидкий темп і видовищність лихого слешер. З її одночасно сильними і зворушливими героями не хочеться розлучатися, а спорожнілий світ цікаво досліджувати. Шкода тільки, що світ цей досить малий і зайнятися там, крім проходження сюжетних місій, практично нічим.

Титри – ще не кінець!

Nier: Automata

У Nier: Automata кілька кінцівок. І фінал гри залежить не тільки від вибору гравця, але і від кількості проходжень. Титри тут не фінальна крапка, а скоріше заставки, що розділяють гру на глави, в яких і сюжет подається під різними кутами, і геймплей істотно змінюється через те, що управляти доводиться різними персонажами. Якщо войовниця 2В покладається на силу і спритність, перемагаючи противників в чесному бою, то хакеру 9S краще проявити кмітливість і зламати їх систему, а після знищити ворогів або підпорядкувати собі. І, як можна здогадатися по обкладинці гри, це не єдині доступні персонажі.