Коли більшість людей чує слово “галактика”, вони тут же уявляють собі величні спіралеподібні галактики, величезні плоскі “диски” які складаються з мільярдів зірок, які повільно обертаються навколо центру. Однак, насправді в космосі зустрічаються галактики різних типів, і одним з найбільш рідкісних видів галактик є галактики, що мають форму веретена, які обертаються уздовж їх довгої осі.
Не так давно вчені з Інституту астрономії Макса Планка, Німеччина, використовували дані, зібрані в ході огляду CALIFA, і виявили ще кілька веретеноподібних галактик. Нові дані дозволили вченим розробити модель формування таких галактик, які з’являються на світ в результаті дуже рідкісного виду процесу злиття двох спіральних галактик.
У своїх дослідженнях німецькі астрономи вивчили структуру понад 600 галактик, серед яких було виявлено всього вісім обертових веретеноподібних галактик. Дані дослідження практично подвоїли кількість відомих ученим таких галактик (з 12 до 20). І це говорить про те, що такі космічні “веретена” менш рідкісні, ніж вважалося раніше.
З огляду на високу якість нових даних, астрономам не склало труднощів з’ясувати всі тонкощі того, як утворюються і ростуть такі галактики. Зазвичай галактики нарощують свої розміри і масу, поглинаючи менші або зливаючись з іншими галактиками схожих розмірів. Саме в результаті таких процесів Чумацький Шлях прийняв той величний вигляд, в якому ми можемо бачити його сьогодні. Але для формування космічного “веретена” дві великі спіральні галактики повинні зіткнутися строго під прямим кутом, так, як показано на наведеному нижче відеоролику.
Під впливом гравітаційних сил одна з галактик формує подовжену сигароподібну центральну частину майбутньої галактики-веретена. А зірки другої галактики “обертаються” немов ковдра навколо центральної частини і починають обертатися навколо осі.
В даний час група німецьких астрономів і астрономів з інших країн намагаються знайти підтвердження теорії формування веретеноподібних галактик шляхом пошуку випадків згаданих вище рідкісного процесу злиття спіральних галактик. Але це не таке вже й проста справа, і для цього вчених доводиться використовувати тільки найсучасніші астрономічні інструменти, такі, як MUSE, (Multi Unit Spectral Explorer), встановлений на телескопі Very Large Telescope обсерваторії Паранал в Чилі.
Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.