Чи варто дивитися: «Сторожова застава»

рецензія на фільм Сторожова застава

До перегляду і, тим більше, критиці нових українських фільмів треба підходити дуже обережно. Спочатку є ризик того, що якість фільму буде бажати кращого, але піддавати його критиці язик не повернеться, оскільки – як же можна лаяти СВОЄ? Якщо вже щось нашого виробництва в вийшло в прокат, то його і його творців треба всіляко підтримувати, а не вичитувати і ганьбити. А ті, у кого язик таки повернеться, можуть і самі відхопити, мовляв, «де твоя толерантність до вітчизняного продукту? Це ж СВОЄ, як можна його не хвалити? ». І в цьому криється головна проблема: чим більше заохочувати наші фільми, які, м’яко кажучи, не вийшли, і їх творців – тим менше шансів на те, що український кінематограф буде прогресувати.

Кіношники не захочуть вчитися на своїх помилках і вдосконалюватися, а лише продовжать далі пиляти стрічки низького сорту. Однак «перший» (чому він позиціонується як перший в цьому жанрі – дивно, адже «Тіні незабутих предків» теж так себе називали) український фентезі-фільм «сторожову застава» ( «Сторожова застава») посварити хочеться лише конструктивно, а не злобно бомбити , як це було з «Правилом бою» і «Дзідзьо: Контрабас».

«Сторожова застава», знята за мотивами однойменної книги Володимира Рутківського, оповідає про звичайного школяра Вітю, який випадково потрапив через загадковий портал прямо в Київську Русь 11-12 століть. Там він знайомиться з трьома могутніми богатирями і, щоб повернутися назад, йому потрібно пройти безліч небезпечних випробувань і допомогти захистити Заставу від половців.

Варто визнати, що «Сторожова застава» дуже непогано передає дух і епос тих часів. При наявності дрібного для жанру бюджету (всього лише 40 мільйонів гривень) костюми, локації, зйомка та візуальні ефекти виглядають досить красиво. Ці сильні сторони фільму демонструються майже з перших хвилин перегляду і роблять те, що від них вимагається – дійсно викликають інтерес і занурюють в екранний світ. З утримуванням глядацького інтересу спочатку «Сторожова застава» теж справляється. Початок дійсно здивовує, адже не завжди можна побачити щось більш-менш адекватне і приємне для очей від українського прокатного фільму.

Рецензія на фільм “Сторожова застава”

Це почуття, чесно кажучи, протрималося до кінця перегляду і тому на звання кошмарного кіно «Сторожова застава» не тягне. Але і хорошою її теж, на жаль, не назвеш. Жахливо шаблонний, порожній і прісний сценарій викликав проблеми. Окей, картинка – піде, сюжет збудували, парочку приємних і харизматичних персонажів додали, гумору теж підвезли, ну, а далі що? Треба ж розвивати свої переваги, а не виїжджати на одних і тих же жартах, діях персонажів і однотипних діалогах. Наприклад, в стрічці є богатир Олежко (Роман Луцький). Герой він дійсно дуже класний, проте сценаристи так сильно перегнули палицю, що зробили з нього настирливого дурника, упустивши весь потенціал персонажа. З іншими героями ідентична проблема, при тому, що гра акторів була досить непоганою.

Масу зайвих моментів, знятих виключно для того, щоб розтягнути хронометраж, можна було обробити логічніше. Половці, бажаючі захопити Заставу, більше нагадували гастарбайтерів, які хочуть віджати ларьок з шаурмою на чужій території, щоб створити там свій бізнес, але не як антагоністи. Вони не були страшні і не «нагнітали обстановку», як це повинно бути.

Через вищезгадане «Сторожову заставу» не можна поставити в один ряд з популярними іноземними фентезі, проте вона змогла зацікавити і в деяких моментах навіть змусила від душі посміятися. Якщо автори будуть більше намагатися і не творити з думкою «і так зійде» хоч в якомусь аспекті виробництва, то, цілком можливо, через пару років ми можемо отримати дійсно хороший український жанровий фільм. Мова не йде не тільки про творців «Застави», а взагалі про всіх кіноробів вітчизняного кінематографа.

Be the first to comment

Leave a Reply