Вчені вперше розглянули протилежну сторону Галактики

Вчені вперше розглянули протилежну сторону Галактики

Астрономам вперше вдалося знайти радіосигнал, який прийшов з далекої сторони Чумацького Шляху, яка екранована від нас яскравим і щільним центром Галактики і до сих пір ніколи не відкривалася вченим.

Наша галактика Чумацький Шлях сплющена в диск діаметром близько 100 тис. Світлових років і товщиною близько тисячі. Центральне потовщення – балдж – приблизно втричі товще, тут знаходиться активне ядро. Передбачається, що там, серед щільної, активно випромінюваної маси зірок, газу і пилу ховається надмасивна чорна діра масою до 10 тис. Сонячних. Від нього до периферії розходяться спіральні рукави, на периферії одного з них ми і живемо.

Ми бачимо Галактику з ребра, і легко уявити, що протилежна сторона її екранована від нас її яскравим і щільним ядром – тому, подібно до «темної» сторони Місяця, її іноді називають «темнотою». Ми не бачимо, що знаходиться там, і уявлення про структуру та склад цієї частини Чумацького Шляху відштовхуються хіба що від того, що вона повинна не надто відрізнятися від видимої сторони і продовжувати її структуру. Альберто Санні (Alberto Sanna) з Радіоастрономічного інституту Макса Планка вдалося вперше отримати сигнал звідти. Статтю Санні і його колег з Німеччини та США публікує журнал Science.

Справа в тому, що хмари молекулярного газу, розпечені близькістю гарячих зірок, можуть створювати вузькі і потужні радіохвильові джети, яким іноді вдається «пробитися» крізь щільний туман центру Галактики. Їх спостереження і дозволили астрономам розглянути протилежну сторону Чумацького Шляху – дальній кінець рукава Центавра. Вважається, що разом з протилежними йому великим рукавом Персея він утворює пару основних рукавів Галактики, що починаються прямо від її центрального бару. Сонце знаходиться в другорядному рукаві Оріона поблизу Персея, навпроти рукава Центавра.

Для локалізації джерел радіохвильових джетів в дальній стороні Галактики вчені використовували паралакс, різницю в видимому положенні при спостереженні з двох різних точок. Подібно до того як палець витягнутої руки «зміщується», якщо дивитися на нього то правим, то лівим оком, так і далекі астрономічні джерела виглядають трохи інакше у міру руху Землі по орбіті навколо Сонця. Тому спостереження проводилися протягом року, і величина зсуву сигналів дозволила обчислити положення їх джерела.

Цей зсув, за словами авторів, склало всього 50 кутових секунд: «менше, ніж відбиток ноги Ніла Армстронга на Місяці, якщо дивитися на нього з Землі». Однак з урахуванням величезних відстаней воно відповідало 65 тис. Світлових років, вказавши на розташований там, з «невидимою» сторони Чумацького Шляху, джерело радіосигналу. І це лише перша ластівка: освоївши новий метод, вчені збираються скласти першу, поки ще приблизну, карту далекої сторони Галактики. За їхніми оцінками, на цю роботу буде потрібно не більше 10 років.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*