Чи варто дивитися фільм «Екс»

Українські фільми продовжують стрімко наповнювати кінотеатри. Тепер в широкий вітчизняний прокат виходить стрічка режисера Сергія Лисенка «Екс». Звичайно, погано, коли, почувши про новий український фільм, відразу з’являється скептицизм, проте тепер реальних причин так думати стає все менше і менше, адже, як було згадано в одному з минулих текстів, наше кіновиробничцтво таки прогресує. Сюди ж можна віднести і «Екс», який заслуговує на те, щоб його похвалити і того, щоб ви подивилися його в кінотеатрі.

Сценарій до фільму написав Ярослав Яриш. Свою роботу – до речі, засновану на реальних подіях (мова йде про пограбування пошти в місті Городок тоді Грудек Ягеллонський 1932 року) – він подав на літературний конкурс «Коронація слова», де її помітив один з членів журі режисер Сергій Лисенко. Разом вони знайшли продюсера і подали проект на розгляд в Держкіно. Таким чином, отримали майже 13 млн. грн. з державного бюджету на виробництво стрічки. Хоча стрічку зняли ще пару років назад, до глядачів вона потрапляє лише зараз, отже чи варто дивитися фільм «Екс».

Події фільму «Екс» відбуваються в 1932 році в Галичині. Четверо українських підпільників УВО (Української військової організації) на прізвисько Чорний, Зюк, Явір і Терен планують пограбування для потреб опору. Хлопці опрацьовують ретельний план і готуються йти на справу. Однак, як це буває майже завжди, щось йде наперекосяк …

Насправді, сюжет описати досить таки непросто, оскільки стрічка пропонує дві головні лінії, які дуже сильно переплітаються між собою. Безліч сюжетних перипетій, деякі твісти не дають хронометражу і глядачеві сумувати. Сюжетно і сценарно «Екс» виглядає досить пристойно, адже він не тільки рівно тримається у всіх головних аспектах, а й пропонує непогану велику кількість жанрових характеристик, відповідаючи багатьом стандартам. Що тут говорити, якщо оператором виступив Сергій Михальчук, який відповідав за картинку в таких проектах як «Матч» і «Поводир», а також має статуетку премії «Срібний ведмідь» за видатні художні досягнення за фільм «Під електричними хмарами». Він багато чого подарував фільму, оскільки деякі епізоди виглядали дуже соковито, а сцени стрілялки нагадували якісні Голлівудські бойовики.

Тут присутня динаміка, гумор, любов і дух тих років, коли саме завдяки таким повстанцям не вгасала національна ідея про цілісність України. При цьому ви не знайдете тут для себе ніякої непотрібної негативної антиагітації і антипропаганди СРСР, репресій і всього іншого. І хоч це йде головним посилом фільму, але цей меседж залишається фоно. Головна тема не мусується нав’язливо, автори підняли її – і вистачить, не повторюють все те, що ми тепер знаємо. Тим часом новизни вистачає – і в сюжеті, і в сценах. Чого варта тільки прекрасна сцена, де один з найяскравіших персонажів обідав в кращих українських традиціях: його капусточка, сало і цибулю ще довго будуть змушувати ваші слинки текти.

Також варто похвалити «Екс» за досить хороше опрацювання антуражу. Взагалі-то у фільмі не так-то багато локацій, і місцевість, на якій відбувалися зйомки, не потребувала жодних дорогих масштабних декораціях. Однак вулички, хати і все інше ідеально передають епоху тих років. Те ж можна сказати і про головних персонажів, які говорять на цьому галицькому діалекті. Не дарма творці стрічки проводили кастинги на ролі в тих місцях, де за сюжетом відбувалися дії картини. Якихось відомих осіб ви не побачите, адже за фактом всі актори – дебютанти у великому кіно. Більшість з них працюють в театрах Києва та Львова, проте зі своєю роботою вони впоралися дуже добре. Навіть якась театральність, що виходила від них, виглядала потрібною і колоритною. З дійсно відомих тут, мабуть, тільки Віктор Жданов ( «Кіборги», «Вулкан», «Захар Беркут»), який зіграв не дуже велику роль священика. Трохи дивує логіка творців, які не взяли зніматися в картину впізнавані обличчя, здатні продати її глядачеві. Зняти непогано кіно – це справа, звичайно, складна, проте ще складніше змусити людей піти в кіно на сеанси. У цьому, мабуть, і криється найголовніше питання, яке не давало спокою після перегляду. Такі розклади не влаштовують жодну зі сторін: ні кінотеатри, ні глядачів, ні кого-то там ще.

Фільм «Екс» – це якісна стрічка українського виробництва, за яку взагалі не соромно. Якщо брати в загальному, то вона більш схожа на телевізійний продукт, проте в кінотеатрі це не буде сильно помітно.

Трейлер до фільму Екс:

Дивитися чи ні фільм Екс вирішувати звісно вам, але ця історія може вас зацікавити, тим більше, що у нас не так багато українських фільмів які знімають за справжніми історіями.