
У кінематографі існує ціла категорія фільмів, які отримали так звану погану славу, і це справді скандальні фільми. На показах цих картин глядачі і критики по всьому світу буквально натовпами покидали зали кінотеатрів, проклинаючи режисерів і всю знімальну команду.
Як не дивно, подібний «чорний» піар іноді грає на руку творцям – фільму вдається не тільки зібрати значну касу, а й залишити свій слід в історії. Зібрали для вас сім таких скандальних фільмів.
Сире

Прем’єра французько-бельгійського фільму жахів відбулася в рамках «Тижня критики» Канського кінофестивалю 2016 року. Це історія про юну вегетаріанці на ім’я Жюстін, яка починає відчувати незрозумілу тягу до сирого м’яса після участі в лякаючому ритуалі для студентів-першокурсників. Як не дивно, показ на Лазурному березі пройшов відносно спокійно, а ось на міжнародному фестивалі в Торонто не обійшлося без жертв. Відомо, що під час сеансу парамедикам довелося надавати допомогу як мінімум двом глядачам, які втратили свідомість. В ході одного з інтерв’ю режисер картини Джулія Дюкорно зізналася, що її подруга також зомліла.
Прогулянка висотою

Видовищна біографічна картина американського режисера Роберта Земекіса розповідає про французького акробата Філіпа Петі, який в 1974 році пройшов по тонкому канату, протягненому між вежами-близнюками в Нью-Йорку. Спочатку Земекіс був налаштований на те, щоб якомога глибше занурити глядача в атмосферу свого нового фільму, і, здається, злегка перестарався. Сцена з прогулянкою по тонкому канату була знята настільки реалістично, що викликала сильне запаморочення і нудоту у багатьох глядачів. Зрештою прокатники почали просити людей не обідати безпосередньо перед переглядом фільму, однак і це не допомогло. Особливо важко довелося тим, хто ризикнув подивитися картину у форматі 3D, – велика частина з них так і не змогли досидіти до фіналу.
Древо життя

Медитативна драма каннського лауреата Терренса Маліка в черговий раз довела, що удавана претензійність здатна налякати глядача не гірше, ніж картини зґвалтування або жорстоке кровопролиття. Можливо, головна проблема фільму полягала в тому, що його не зовсім правильно піарили. Не знайомі з творчістю режисера люди купували квиток в кіно, сподіваючись побачити черговий фільм за участю Бреда Пітта, а в підсумку отримували мовчазний артхаус про створення всесвіту. Люди натовпами покидали покази , багато хто навіть вимагали від касирів повернення грошей за квиток.
127 годин

Британський режисер Денні Бойл ніколи не відмовляв собі в спокусі перевірити глядача на міцність. Однак момент з немовлям на стелі в «Голці» не йде ні в яке порівняння з шокуючою сценою в драмі «127 годин» – в ній герой Джеймса Франко відрізає собі руку складаним ножем. Нагадаємо, що в основу фільму лягла реальна історія американського альпініста Арона Ральстона, який був змушений самостійно ампутувати собі передпліччя правої руки. Бойл змусив людей спостерігати за болісною процедурою, посилюючи її вплив різними звуковими ефектами. Відомо, що перший публічний показ в Торонто викликав кілька непритомності і навіть один припадок, глядачі в жаху покидали зал кінотеатру. Втім, навіть ця негативна аура не завадила картині отримати кілька номінацій на премію «Оскар».
Дім, який побудував Джек

Фільми датського режисера Ларса фон Трієра вже багато років лякають людей по всьому світу, викликаючи самі неоднозначні реакції. Однак його останній шедевр – «Будинок, який побудував Джек» – здивував навіть тих, хто був добре знайомий з творчістю кінематографіста. Прем’єра картини, яка пройшла в рамках Каннського кінофестивалю, викликала небувалу хвилю обурення з боку глядачів і критиків. Виною всьому її зайва натуралістичність. Трієр без жодних прикрас показав жорстоке вбивство дитини, а також подальший процес перетворення його в опудало. Крім того, в одному з епізодів маніяк відрізає своїй жертві груди. Все це виглядало як одна велика провокація. Втім, варто віддати належне критикам, які поставили свої етичні та моральні принципи вище творчих пошуків режисера. Масовий глядач також не зміг зрозуміти і прийняти «Джека» – в кращому випадку люди просто закривали очі від відрази, в гіршому – йшли із залу, голосно грюкнувши дверима.
Потвори

Для свого часу ця картина була по-справжньому шокуючою – відразу ж після прем’єри її заборонили до показу не тільки в країні, але і у всьому світі. Головна помилка режисера Тода Браунінга полягала в тому, що він вирішив взяти на головні ролі реальних артистів цирку, які не є професійними акторами. Фільм, який багатьма був сприйнятий як справжній хоррор, на ділі був історією про життя учасників за лаштунками. На жаль, публіка тих часів виявилася не готова до такого виду реальних фізичних деформацій – зазнали критики і подальшої жорсткій цензурі. Одна з жінок, присутніх на прем’єрному показі, навіть намагалася подати в суд на студію, стверджуючи, що під час перегляду у неї стався викидень. Як не дивно, з часом дітище Браунінга не тільки прийняли, але і відправили в розряд культових фільмів.
Незворотність

Фільм скандального французького режисера Гаспара Ное стала справжньою лакмусовим папірцем для всіх любителів екстремального кіно. «Незворотність» широко відома дев’ятихвилинного сценою згвалтування героїні Моніки Белуччі, а також кровопролитною бійкою в фіналі. Однак аж ніяк не жорстокість фільму змусила людей масово залишати глядацькі місця в кінотеатрах. Як з’ясувалося, під час роботи над стрічкою режисер використав інфразвук, особливу частоту басів в 27 герц, її неможливо почути, але можна відчути. Ці вібрації створюють внутрішнє відчуття незрозумілою паніки, яка зазвичай буває у людей, які переживають стихійні лиха. Так, на показах «Санденс» і Каннського кінофестивалю приблизно чверть глядачів так і не додивилася «Незворотність» до кінця.
Вам також можуть бути цікаві хоррор фільми що змінили жанр.
Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.